15.09.2017 11:54

«Я люблю свою Вінницю за те, що вона моя»

Цього вересня ми відзначили черговий День міста з нагоди 654-річчя Вінниці.З кожним роком він набуває все більшого суспільного значення. Це не просто привід для святкування, це спосіб вираження єдності громади. Вінничани доводять свою небайдужість ініціативами, які сприяють розбудові суспільства і розвитку міста. Колись Авраам Лінкольн сказав: «Те, чому сьогодні навчається в класі одне покоління, стане нормою життя наступного». Молодь нашого міста вже відчуває свою причетність до успіху Вінниці, й це дає надію на те, що активна участь у житті громади стане нормою для майбутніх поколінь.>>>

На постійну роботу потрібні:

торгові представники з власним транспортом.

Телефон: 068-880-80-70, 063-60-60-525

На роботу запрошуються:

Водії та експедитори.

Заробітна плата: водії - від 6000 грн, експедитори - від 4500 грн.

Телефон: 068-880-80-70, 063-60-60-525

 

05.02.2016 09:57

Відкриваємо Україну для себе

Уже давно мрієте побувати в найдивовижніших куточках планети, але не вистачає коштів на таку поїздку? Не засмучуйтеся! В Україні можна знайти чимало місць, схожих на знамениту закордонну екзотику. Сьогодні ми розповімо вам про десять із них.>>>


03.07.2015 12:37

МАЛЬТА: музей історії культур

Літо – пора мандрівок. А журналістам мандрувати сам Бог велів. Тож, побачивши цікаве й незвичайне, вони поспішають поділитися враженнями. Саме такий матеріал від колег і нагодився для нашої рубрики «Враження».>>>


26.06.2015 11:33

Про острів женихів, місто-натхнення і земний рай

Жителі острова – окрема пам’ятка Піддані трьох морів, повінчані з легендою, найкращі моряки, вони все ж не зовсім... греки. В різні часи різні народи (римляни і візантійці, венеціанці й турки, араби й османці) вважали цю землю своєю. Критяни – космополіти.>>>


19.05.2015 12:51

Приклад митцям та меценатам

18 травня світ відзначав Міжнародний день музеїв. У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї його відсвяткували по-особливому – завдяки меценатам. Вони в рамках акції «Подаруй музею експонат» передали до музейної скарбниці раритети.>>>


19.05.2015 12:33

Повір у себе – й у тебе повірять інші

У театрі ім. М. Садовського відбулося урочисте закриття ХХІІІ обласного фестивалю творчості й талантів дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе».>>>

06.06.2017 15:30

«Коли ми разом!» Конкурс дитячого малюнку

З нагоди відзначення Дня родини у 2017 році для багатодітних родин міста Вінниці оголошується конкурс дитячого малюнку «Коли ми разом!». Юні художники за допомогою фарби, олівця, фломастера мають розповісти про те, як вони проводять вільний час у колі своєї родини. Роботи потрібно подавати до 30 червня.>>>


01.11.2013 11:02

Запрошуємо до участі у фотоконкурсі!

«Вінницька газета» розпочинає конкурс «Вінниця і вінничани». Найкращі світлини, які відображають цікаві моменти із життя нашого міста чи його мешканців, ми розміщуватимемо на шпальтах видання. У конкурсі можуть взяти участь усі вінничани, які захоплюються фотографією і бачать незвичне у буденному. Оцінюватимуть роботи конкурсантів вінницькі фотохудожники Віктор Кравченко, Зорій Файн та Ігор Карлицький.>>>


04.10.2013 13:16

«Найкращий листоноша 2013 року»

Розпочинаючи свою роботу, редакційна рада Вінницької дирекції «Укрпошти», оголошує конкурс «Найкращий листоноша 2013 року». Конкурс проводиться серед споживачів поштового зв’язку та читачів газети, які можуть творчо подати інформацію про діяльність працівників пошти – листонош.>>>

01.07.2016 13:30

Вадим Василенко: «Українця перетворили на такий собі генно-модифікований організм»

Вадим Василенко, літературознавець, аспірант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. Народився на Тиврівщині, в селі Василівка, у рік проголошення незалежності України під знаком Водолія.>>>


16.10.2015 12:40

Галина Якубович: «Ставлюся до людей так, як хочу, щоб ставилися до мене»

Галина Якубович, заступник вінницького міського голови. Народилася у Жмеринці в рік Тигра під сузір’ям Лева. Має дві вищі освіти: у 2002 році закінчила Харківську державну академію міського господарства за спеціальністю «Економіка підприємства», а згодом здобула кваліфікацію магістра державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України. Свою трудову діяльність розпочала з серпня 1991 року, в органах місцевого самоврядування працює з 1995 року. Спершу – в Жмеринській міській раді, а з травня 2007 року – у Вінницькій міській раді: вісім років очолювала департамент економіки та інвестицій. У березні цього року призначена на посаду заступника міського голови.>>>


12.06.2015 12:30

Світлана Бевз: «Якщо ви прожили день і нічого не зробили для перемоги, то цей день минув даремно»

Світлана Бевз, доцент кафедри електричних станцій та систем, заступник директора інституту магістратури аспірантури і докторантури Вінницького національного технічного університету, Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів, член обласного громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Самооборона Майдану», член благодійного фонду «Благодійний експрес», айдарівець (командир зенітного розрахунку). Народилася у Вінниці. Разом зі своїм чоловіком Сергієм Бурбелом, який працює заступником начальника служби програмного супроводу ПАТ «Вінницяобленерго», влітку минулого року пішла воювати у складі батальйону «Айдар». У гарячій точці подружжя перебувало майже три місяці. Там вони знайшли вірних друзів і нового члена родини – собаку Бадді. Повернувшись до Вінниці, зайнялися волонтерською та благодійною діяльністю.>>>


13.02.2015 12:12

Олександр Федоришен: «Я щасливий, бо займаюся тим, що люблю»

Олександр Федоришен, історик, краєзнавець, голова громадської організації «Спільнота «Історія Вінниця», керівник приватного екскурсійного бюро. Народився у Вінниці в рік Кози під сузір’ям Тельця. Вважає, що поєднання «двічі рогатого» грає йому на руку, бо завжди досягає бажаного.>>>


02.01.2015 15:44

Віктор Бронюк: «Якщо ми зараз будемо байдужими, то не матимемо України»

Віктор Бронюк, український музикант, фронтмен гурту «ТіК», голова правління благодійного фонду «Подільська громада». Народився в рік Кози під сузір’ям Овна. За освітою – педагог. Закінчив Барське педагогічне училище (за фахом учитель образотворчого мистецтва та художньої праці) та історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету.>>>

19.01.2016 12:21

«Кажуть, герої не вмирають…»

Нова книга Василя Шкляра «Чорне сонце» присвячена всім захисникам України, але в ній ідеться виключно про бійців «Азова». – Чому саме про них? Тому що з героями повісті я познайомився ще до Майдану, бачив їх під час зимових подій 2013–2014 років. Цікавився їхніми долями, коли вони поїхали на Донбас й у складі «Азова» стали на захист України, – розповів Василь Шкляр.>>>


19.01.2016 12:17

Чесна книга про війну

Не так давно вийшла в світ книга Євгена Положія «Іловайськ», однак знайти її у книгарнях важко – майже весь тираж розкупили. Євген Положій народився в селищі Терни на Сумщині. Український письменник, журналіст, головний редактор кількох часописів, неодноразовий переможець та лауреат всеукраїнських конкурсів із журналістики, маркетингу та дизайну, нині головний редактор сумської суспільно-політичної газети «Панорама» є автором багатьох книг: «Туркін» (1996 р.), «Обрати янгола» (2002 р.), «Туркін та Ѕ. Повість про справжнього самурая» (2004 р.), «Дядечко на ім’я Бог» (2008 р.), «Вежі мовчання» (2009 р.), «Риб’ячі діти» (2014 р.) та виданого цього року роман «Іловайськ».>>>


10.02.2015 11:17

Голівудська драма чеської єврейки

Генеральне консульство Республіки Польща у Вінниці та громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку» нещодавно запропонували вінничанам познайомитися з цікавими особистостями. До нашого міста завітав молодий, але вже знаний український письменник і перекладач з Ужгорода Андрій Любка. Він розповів про книгу польської авторки Лідії Осталовської «Акварелі», яку переклав українською.>>>


20.01.2015 15:52

«Слово в одежині»

Таку назву отримала нещодавно видана збірка віршів самобутньої поетеси Руслани Руденко із Джулинки, що на Бершадщині. У читальній залі Бершадської районної бібліотеки відбулася презентація видання. Ім’я Руслани Руденко добре відоме в районі та за його межами, адже вона не лише знаний педагог, державний службовець, а й автор багатьох поезій, публікацій, які друкувалися у різних виданнях.>>>


02.09.2014 11:07

Білі плями партизанської війни

Історію пишуть люди. І картина буремних подій, зокрема, воєнних, складається не лише зі спогадів учасників, мемуарів командирів, архівів, фотохроніки, а й з художніх творів: книг, пісень, фільмів тощо. Йдуть з життя люди, які стояли на вогняних рубежах. Сім десятиліть минуло після Великої Вітчизняної війни, але в її історії й досі чимало білих плям. Вінничанка Майя Пірогова досліджує історію ставки Гітлера під Вінницею. Нещодавня презентація її книги «Їх не злякав «Вервольф», яка відбулася у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук бібліотеки імені Тимірязєва, відкриває нові сторінки історії підпільно-партизанської боротьби з німецько-фашистськими загарбниками на Вінниччині. Це третє видання книги «Невловимий Саша Жалов», відзначеної премією імені Костянтина Гришина Вінницької обласної організації НСЖУ, уточнене і значно доповнене історичними розвідками і фактами.>>>

Портрет без рами

Ірина Френкель: «Радію тому, чого я… не досягла»

 

Ірина Френкель, начальник управління культури Вінницької міської ради. Народилася у рік Півня під сузір’ям Тельця у місті Северодвинську Архангельської області в сім’ї фізика-ядерника. Закінчила Ордена Леніна Петрозаводську філію Ленінградської консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова за спеціальностями: соліст, артист оркестру, викладач класу скрипки. У 27 років стала наймолодшою артисткою, яка отримала почесне звання «Заслужена артистка України». Це досягнення подолала лише Ані Лорак у 1999, яка отримала це звання у 19 років.

Організовує музичні фестивалі, зокрема джазові, за що в колі джазових музикантів її називають «Мама-Джаз».

Навчається в університеті Donau Uni (Австрія), здобуваючи науковий ступінь.

Добре водить машину, не боїться швидкості. Любить плавати (другий дорослий розряд) і кататися на лижах. Володіє німецькою й англійською мовами.

Найбільш вдалим проектом свого життя вважає доньку Олександру.

– Ірино Володимирівно, що визначило ваш музичний шлях у житті?

– Усе дуже прозаїчно. Музична школа була через дорогу від будинку, де ми жили. Для мене навчання розпочалося у п’ять років.

– Ви були самостійною дитиною?

– Батьки казали, що дуже самостійною. Читати я почала приблизно у три роки, причому навчилася сама, і батьки дізналися про це від вихователів дитячого садочка. Вихователі думали, що я просто знаю казки напам’ять, але потім виявили, що я дійсно вмію читати, про що радісно повідомили батькам. Батьки в той час були ще студентами, постійно щось читали, а я періодично підходила до них і запитувала: «А яка це буква?». А складати букви у слова я навчилася самостійно. Взагалі вчилася я завжди легко і відмінно, батьки з моїм навчанням клопоту не мали.

– До завершення навчання в університеті ще багато часу?

– Я на фінішній прямій. Беру участь у Європейському проекті з арт-менеджменту. Здобуваю освіту в університеті, в якому навчаються люди вже з вищою освітою і які прагнуть здобуття наукового ступеня у певних галузях (мистецтво, менеджмент та економіка). Це Дунайський університет в Австрії. Навчання в університеті не просто дало мені можливість піднятися на сходинку вище – завдяки спілкуванню з професорами навчального закладу та студентами з різних країн світу змінилось і моє світосприйняття, воно стало більш філософським, адже це щось інше…

– Але ж ви повертаєтеся до нашої дійсності! Як ви її сприймаєте після казкового Відня?

– Нормально. Я нічого не порівнюю. Вони живуть так, а ми – по-іншому. Я повертаюся додому, бачу рідні обличчя, чую рідну мову… Намагаюсь привнести щось європейське в українське життя. Якщо ми змінюватимемося самі, зможемо щось змінити і навколо себе.

– Чим відрізняється діяльність наших закладів від закладів культури Західної Європи?

– Уся культура Європи перебуває майже на госпрозрахунку. Максимально можлива дотація – до 50 % від потреби. Музичні школи, наприклад, фінансуються з бюджету на 30 %. Там налагоджений менеджмент, розвинута система залучення позабюджетних коштів, тому такий рівень фінансування нікого не лякає. А наша культура звикла стояти з простягнутою рукою. Але ми мусимо змінюватись, щоб вижити. І ми це робимо. Заклади та підприємства культури нашого міста з початку року заробили понад 2 млн грн. Такого ніколи не було. Адже в умовах кризи це дуже важливо. Виживає той, хто сильніший, а діячі культури і мистецтва – сильні люди, просто не треба чекати, що хтось буде щось за тебе робити. Західний музикант завжди готовий до того, що йому можуть зателефонувати і сказати, що сьогодні захворіла співачка, і ви повинні виконати партію, наприклад, «Кармен»… А наш музикант чекає, коли його запросять, тільки після цього він готовий вивчити певну роль. У цьому різниця підходів до роботи. Наша молода генерація в культурі вже по-іншому ставиться до всіх цих процесів.

У західній культурі дуже багато волонтерства, яке у нас тільки в стадії зародження. Власне не тільки в культурі, а й у соціальній сфері. Люди-волонтери люблять своє місто, справу, якою займаються, а звідси – доброзичлива аура суспільства.

– Яким ви бачите волонтерство у нашій культурі?

– Не треба винаходити велосипед. Можна взяти приклад з інших. Скажімо, духовий оркестр щороку в один з вихідних днів безкоштовно влаштовує свято в парку. Але там же влаштовується святкова торгівля, і люди, купуючи їжу, напої, сувеніри, допомагають зібрати певну суму грошей для підтримки, наприклад, музичної школи, лікарні чи іншого закладу. Щось подібне відбувається в багатьох європейських містечках. Люди звикають до таких свят, планують певні суми на свої розваги і в такий спосіб беруть участь у благодійних заходах. Але все це врегульовано відповідною законодавчою базою, якої у нас, на жаль, немає. У нас взагалі немає закону про меценатство. А головне – у нас немає закону про культуру.

– Як ви потрапили з російської півночі до Вінниці?

– Завдяки заміжжю.

– Розкажіть про сім’ю.

– Про особисте життя розповідати не люблю – на те воно й особисте, але з упевненістю можу сказати, що найбільш вдалий проект мого життя – це моя дочка Олександра. Їй 15 років, вона навчається в Німеччині, чудово грає на скрипці. Вступила на підготовчі курси Штутгартської консерваторії, грає у міжнародному симфонічному молодіжному оркестрі. Вільно володіє кількома мовами, ще двома – цілком пристойно розмовляє. Це людина нової формації, яка легко сприймає все нове.

– Ви і дочка живете в різних країнах. Це непросто витримати?

– Сучасні технічні можливості дозволяють при цьому спілкуватися щодня і практично необмежено. Але якщо відверто, то важко. Дочці потрібна мама, а мамі – дочка. Звичайно, при першій же можливості ми й зустрічаємося.

– Дочка пов’язує своє майбутнє теж з музикою?

– Не тільки. Вона збирається не тільки удосконалюватися в музиці, а й вивчати юриспруденцію, як не дивно. Це її вибір, і я його поважаю. Я дуже рада, що вона вміє приймати самостійні рішення.

– А де вона збирається жити?

– Життя покаже. Але мені приємно, що вона не втрачає зв’язку з традиціями рідної землі, хоч багато років навчається за кордоном. Цього року, 8 травня, телефонує мені і перепитує, як пекти якийсь пиріг. Я поцікавилася, з якої нагоди, а вона відповіла: завтра 9 Травня, а наш дідусь воював, от я й хочу спекти йому святковий пиріг. Мене це приємно вразило. Я пишаюся тим, що вона поважає і нашу історію, і заслуги дідуся.

– Ви завжди хотіли займатися тільки музикою чи уявляли себе в іншій професії?

– У 15 років я мусила зробити складний вибір. Як дочка фізика-ядерника в школі я любила фізику, перемагала в олімпіадах. Вибір я мусила зробити між музичним училищем і фізико-математичною гімназією. Батько був упевнений, що я оберу фізику. Але я обрала музику.

– І як він оцінював ваш вибір?

– Він поважав моє рішення і тривалий час не заводив розмову на цю тему. І через багато років, коли в мене вже була дочка (їй було вже років 5), запитав: «Скажи, ти не шкодуєш?». Я відповіла, що ні. І ми ніколи більше до цієї теми не поверталися.

– Вам доводиться часто подорожувати. Це не втомлює?

– Ні. Я люблю подорожі з дитинства. Мій туризм на 100 % пов’язаний з культурою. Власне, це не зовсім туризм, частіше це ділові поїздки – на фестивалі, конференції тощо. Мене завжди вабили подорожі як засіб пізнання світу. Одного разу ми з моєю найкращою подругою (доля закинула її тепер до Арабських Еміратів) самі поїхали до Ленінграда. Точніше, туди їхала група з нашого класу, але ми хотіли подорожувати самостійно. Нам вже було по 16 років, і ми мали паспорти. Було розроблено план, як їхати спочатку до Пітера, потім до Риги та до Таллінна. Ми ще не раз подорожували разом. Потім разом вступили до консерваторії. А зараз всі мої подорожі пов’язані з професійною діяльністю. Якщо є нагода відпочити, я їду в гори. Я закохана в них. Як казав один з моїх найулюбленіших поетів, актор, співак та композитор Володимир Висоцький, «Лучше гор могут быть только горы…». Мені подобається підніматися фунікулером крізь хмари назустріч сонцю. Як і в житті, завжди після темної настає світла смуга.

– А ви не хотіли виїхати з України назавжди?

– Ні. Мені подобається Україна, зокрема Вінниця. Подобається, як вона останнім часом змінюється на краще. Я тривалий час працювала за контрактом у Німеччині, і коли приїздила, щоразу бачила зміни, які мене вражали. Будівництво, реконструкція вулиць… Обличчя міста змінювалось на очах. У 2006 мені сказали, що у Вінниці новий енергійний мер – наймолодший в Україні. Міський голова у 28 років! Це дуже вразило.

– Що ви робили в Німеччині?

– Спочатку я працювала як артистка оркестру. Було дуже важко – конвеєр. Тому я почала шукати іншу роботу і підписала сольний контракт, який давав мені більшу свободу. Це було необхідно, оскільки я організовувала джазові фестивалі, фестивалі сучасної музики, а поєднувати це з роботою в оркестрі було майже неможливо. Але цей конвеєр навчив мене працювати багато і цілеспрямовано, пристосовуватися до різних умов. Вражали німецька педантичність і вміння планувати творчу роботу, те, що на думку багатьох музикантів України, вважається взагалі неможливим. За тиждень – 40 годин репетицій, три концерти, три різні диригенти і три різні програми. Дуже важко – у перші шість місяців схудла, перешивала увесь свій концертний одяг.

– Коли ви започаткували джазовий фестиваль?

– Фестиваль розпочав своє життя у 1996 році. Але ідеї з’явилися раніше. Ще коли я навчалася в музичному училищі, відвідувала напівофіційні джазові фестивалі. Це був ковток свободи, адже тоді в Союзі до джазу ставилися, м’яко кажучи, не дуже прихильно. Пізніше моїм однокурсником у консерваторії був Андрій Кондаков – нині відомий джазовий піаніст. Він заразив мене «бацилою» джазу. Вже, коли я працювала у Вінниці на посаді заступника директора філармонії з творчих питань, зірки зійшлися так, що у квітні 1996 року зустрілися музиканти Юрій Шепета, Макс Гладецький, режисер (нині директор фестивалю) Павло Третьяков і я. І от ми вирішили, що Вінниці не вистачає джазу. І Союзу немає, і свобода є, а чогось не вистачає… Виявилося, що у мене є однодумці, і ми почали втілювати ідею фестивалю у життя. І на другому фестивалі зустрілися з Андрієм. І я зрештою зрозуміла, що нікуди від цього не подінуся, і почала професійно займатися організацією не лише джазових, а й взагалі культурологічних проектів.

– А ваше навчання за кордоном привнесло в це щось нове?

– Наука допомагає мені, а я – науці. Наукова робота, над якою працюю, пов’язана зі спонсорством музичних фестивалів. У ній я показую, як ми у Вінниці, не маючи теоретичної бази, досягли практично того ж, що й організатори, які професійно вивчали менеджмент. Я поставила на один рівень спеціальну освіту й інтуїцію. Здійснила порівнювальний аналіз фаз розвитку спонсорства у Європі й у нас. Також у моїй роботі вперше проведено аналіз спонсорства як виробничого процесу, який має завдання продажу продукту, в даному випадку культурного продукту. Шлях, який спонсорство в Європі проходило за півстоліття, у нас пройдено за десяток років. Ми, звичайно, не досягли ще того рівня, але рухаємося семимильними кроками і у правильному напрямку.

– Незнання мов не гальмувало процес?

– Ще й як гальмувало! Були випадки, коли перекладачі просто ігнорували якісь нюанси, а ми мали потім непорозуміння, які переростали в дипломатичні проблеми. І тоді я сказала собі, що мови треба вивчати.

– Ви робили це на курсах чи самостійно?

– Самостійно, хоч не всі в це вірять. Мені подобається вислів: «Іноземну мову неможливо вивчити. До неї можна тільки звикнути». Швидкість звикання залежить від тебе самого. Тому я створила штучне мовне середовище. Дивилася фільми, читала книжки, іноді нічого не розуміючи. Дві години щодня – на вправи, година – на читання, година – на фільми. Це що стосується англійської. Німецьку вивчала на курсах ЄШКО. Знаходила час на заняття щодня, точніше – щоночі. А на певному етапі (зірки так зійшлися), я закінчила Гумбольдт-Інститут, склала іспит та отримала Сертифікат «Deutsch». Поклала сертифікат і вирішила, що колись згодиться. Я не ставила собі за мету продовжувати навчання за кордоном. Час плинув, я працювала. Грала концерти у Європі, фестивалі організовувала, з музикантами спілкувалася... У пошуках інформації в Інтернеті про сучасну музику Австрії наткнулася на оголошення: «Якщо у вас є вища музична освіта та Сертифікат «Deutsch», власні культурологічні проекти, яким не менше п’яти років, ця інформація для вас». Розмірковуючи, я вирішила, що у мене є все для цього необхідне, і… відправила документи. Минуло 7 місяців. Про відправлені документи я навіть забула. За цей час дала згоду працювати на посаді начальника управління культури. І ось надійшло повідомлення, що мої документи пройшли і мені треба написати роботу на одну з трьох заданих тем. Я обрала тему і тиждень розмірковувала: писати чи не писати? Через тиждень вирішила: писати, адже є ще чотири дні. Але робота стосувалася менеджменту, якого в культурі України практично ще не було. І все ж написала, відправила. А потім отримала запрошення на співбесіду. Приїхала. Витримала спеціальну співбесіду. У мене, крім іншого, запитали, чи маю я час читати? Я відповіла, що взагалі багато читаю. Але тільки тепер я зрозуміла, що означає ЧИТАТИ. Через три тижні я отримала розклад своїх занять на два роки.

– І як ви розриваєтеся між роботою і навчанням?

– Я пообіцяла міському голові, що все буду встигати. Намагаюся. Сучасні засоби зв’язку дозволяють вирішувати багато проблем на відстані. Відверто кажучи, дві сесії пропустила за час навчання. Потім наздоганяла індивідуально. Там ставляться до цього з повагою.

Але поєднувати – важко. Я майже не дивлюся телевізор, хіба що новини. Читаю багато, але наукову літературу з економіки, юриспруденції та менеджменту. Вже два роки мрію прочитати книжку про кохання... Я дуже люблю плести і добре це вмію, але часу не вистачає.

– А що у ваших планах? Ви не збираєтеся «зав’язати» з навчанням?

– Я захищусь, і далі буду писати докторську. Треба вчитися постійно. Я бачу, як ставляться до навчання в Європі. І це все міфи, що їхня освіта слабша за нашу. Вона просто інша і міцно пов’язана із життям. Мабуть, напишу підручник з арт-менеджменту, бо в Україні такого немає.

У мене є мрія: хочу вивчити китайську мову. Адже китайці заполонили значну частину культурного ринку світу. І взагалі я радію тому, чого я ще не досягла, адже попереду – життя.

– За сценою сумуєте?

– Дуже. Хочу знову почати грати. До речі, я в Німеччині сама опанувала гру на органі, склала іспит. Навіть концерти російської органної музики там влаштовувала. Коли буваю на сесії, граю на органі.

– Ваш улюблений композитор?

– Вольфганг Моцарт. Я відкрила його для себе по-іншому – як взірець менеджера в мистецтві. Це геній не тільки в музиці, а й у менеджменті. Інша справа, що заробленими грішми він розпоряджався по-своєму: програвав, пропивав. Адже це було його право. Його життя було коротким, але дуже яскравим. Але це вже окрема історія…

 

Всі статті >>>

 

 

 

www.facebook.com/vingazeta

 

З питань розміщення банерної реклами, бeдь ласка, звертайтеся до редакції "Вінницької газети".

 

05.07.2018 12:07

Діяльність вінницького міського голови позитивно оцінюють три чверті городян

Діяльність вінницького міського голови Сергія Моргунова позитивно оцінюють 74,4% городян. Про це на прес-конференції за підсумками соціологічного дослідження «Суспільно-політичні настрої вінничан» повідомив його автор - голова Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень.>>>


30.03.2018 12:46

15 пунктів муніципального велопрокату планують облаштувати цього року у Вінниці

У місті створять муніципальну систему велопрокату. Для цього в різних куточках Вінниці буде встановлено 15 пунктів прокату, кожен з яких матиме спеціальний термінал і 10 велостійок. Тут усі охочі зможуть зареєструватися та взяти велосипед напрока>>>


23.03.2018 13:34

Наша Вінниця уже вчетверте стала лідером рейтингу українських міст по комфортності для життя! Гордий за вінничан і рідне місто! Вітаю усіх з новиною!

Наша Вінниця уже вчетверте стала лідером рейтингу українських міст по комфортності для життя! Гордий за вінничан і рідне місто! Вітаю усіх з новино>>>


04.03.2018 17:42

ДОДАТКОВІ КАНІКУЛИ ВІДМІНЯЮТЬСЯ - З ПОНЕДІЛКА ВІННИЦЬКІ ШКОЛИ ТА ПТУ ПРАЦЮВАТИМУТЬ У ЗВИЧНОМУ РЕЖИМІ

У зв'язку з листом-роз'ясненням від Міністерство освіти і науки України, у якому йдеться про рекомендації відновити роботу закладів освіти, - з 5 березня школи та ПТУ Вінниці будуть працювати у звичному режимі.>>>


01.03.2018 15:07

Сьогодні, першого березня, цілий ранок у Вінниці йшов сніг.

О 5:30 на дороги виїхала прибиральна техніка. Дванадцять одиниць техніки посипали дороги протиожеледними засобами, 17 тракторів прибирали тротуари та зупинки громадського транспорту. Прибудинкову територію розчищали від снігу 480 двірників. Громадський транспорт рухається у звичному режимі. Втім, такі погодні умови вимагають підвищеної уваги з боку і водіїв, і пішоходів.>>>


20.02.2018 12:47

Вінничани можуть повідомляти про правопорушення у Ситуаційний центр

Відтепер про правопорушення жителі міста можуть повідомляти працівникам Ситуаційного центру, повідомив міський департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Це можна зробити за телефоном 067-4-102-101, або написати повідомлення у Viber. Працівники оперативно реагуватимуть на повідомлення, переглядаючи відео на камерах. За потреби, вони інформуватимуть відповідні структури.>>>


31.01.2018 18:01

У Вінниці тимчасово призупиняється навчання у всіх загальноосвітніх навчальних закладах міста з 31 січня по 6 лютого

Для запобігання поширенню грипу та ГРВІ серед вінницьких дітей, призупиняється навчання у всіх школах Вінниці. Вимушені канікули розпочинаються з 31 січня і триватимуть по 6 лютого.>>>


26.01.2018 09:20

Stop Fake! Пам’ятник Тарасу Шевченку у Вінниці не знесли

На деяких інформаційних ресурсах з’явилася інформація про те, що у Вінниці начебто знесли пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. ЦЕ НЕПРАВДА.>>>


23.01.2018 12:15

Близько 500 двірників прибирають сніг на прибудинкових територіях

Сьогодні, 22 січня, у Вінниці цілий день сніжитиме. Комунальна техніка посипає проїжджі частини протиожеледними засобами. Вулиці міста розчищає близько 20 одиниць техніки, а близько 500 двірників працюють на прибудинковій території, повідомив міський департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>


16.01.2018 16:51

У міській раді презентували Муніципальний ситуаційний центр

Сьогодні, 16 січня, у Вінницькій міській раді презентували Муніципальний ситуаційний центр, який створений у рамках програми «Безпечне місто», повідомив Департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю>>>


12.12.2017 17:37

На КУП «Ековін» прибув новий сміттєвоз із функцією миття сміттєвих контейнерів

Нещодавно матеріально-технічна база КУП «ЕкоВін» поповнилась новою одиницею техніки – сміттєвозом HIDRO-MAK, який додатково укомплектований мийним механізмом. Це обладнання дозволяє мити та дезінфікувати контейнери одразу ж на місці, не залишаючи після цього брудну воду на майданчику.>>>


08.12.2017 10:49

Семен Якерсон – сотник Армії УНР і соратник Симона Петлюри

6 грудня, у День Збройних сил України, на стіні будівлі Вінницького торговельно-економічного інституту відкрили меморіальну дошку сотнику Армії УНР Семену Якерсону. Цього року виповнилося 120 років від його народження. Соратник Симона Петлюри, бойовий офіцер, який пройшов усі фронти Української революції. Народився і виріс у Вінниці в російськомовній єврейській родині на вулиці Івана Шиповича (колишня Соколова) і все життя був відданий ідеї незалежної України.>>>


08.12.2017 10:45

Вінниця першою в Україні замовила автомийку від «Kärcher»

Віднедавна муніципальні автобуси у Вінниці миють на сучасному автоматизованому комплексі за допомогою портальної машини «Kärcher», повідомив департамент міської ради у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Така мийка для муніципального транспорту єдина в Україні. Вона повністю автоматизована, обладнана системою очищення води для повторного її використання і розрахована як для великих, так і для малих автобусів.>>>


09.11.2017 16:33

На Київському мосту проводять лабораторні дослідження, щоб з’ясувати, коли можна по ньому пускати транспорт

У Вінниці триває капітальний ремонт Київського мосту. Тривалість реконструкції мостової споруди згідно з проектом розрахована на 2 роки. Наразі уже виконано 60 % загального обсягу робіт, повідомив департамент міськради у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Сьогодні, 9 листопада, працівники випробувальної лабораторії ВНТУ провели спеціальні забори, результати яких покажуть, коли можна відкривати рух для транспорту на мосту.>>>


30.10.2017 10:59

Бірмінгем знову надіслав до Вінниці гуманітарний вантаж

Це вже одинадцятий гумвантаж, який надійшов у минулу п’ятницю до Вінниці від жителів американського міста-побратима Вінниці – Бірмінгема. У дев’яти коробках було чверть тонни медичних засобів, повідомив департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>


03.10.2017 11:41

Вінниця допомагає відновлювати помешкання та інфраструктуру села Медвідки Калинівського району

Впродовж минулих вихідних у Медвідці працювали робочі бригади комунальних підприємств Вінниці. Вони ремонтували дахи, склили вікна, виконували інші будівельні роботи, яких потребували люди, повідомив департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Щоб допомогти громаді села якомога скоріше ліквідувати руйнування, всі необхідні матеріали вінницька мерія бере на договірних умовах у підприємств у борг. Сьогодні роботи з відновлення продовжуються, паралельно ведуться детальні обстеження пошкоджених споруд для точного визначення обсягів необхідних будівельних матеріалів та робочої сили.>>>


22.09.2017 11:51

Запчастини до автомобілів Mercedes вироблятимуть у Вінниці

Вже за місяць на базі потужностей вінницького «45-го заводу» запрацює підприємство «Електричні системи», яке вироблятиме електрокабельні джгути для автомобілів європейських заводів, що працює у співпраці з американською корпорацією Delphi – міжнародною компанією із виробництва автокомплектуючих. До кінця цього року на підприємство планують набрати 700 робітників, а до кінця 2018-го – більше двох тисяч.>>>


22.09.2017 11:47

Компанія UBC GROUP, яка вже наступного року запускає у Вінниці завод холодильного обладнання, розпочала замовлення працівників

Навесні 2018 року у Вінниці планується ввести в експлуатацію першу чергу заводу з виготовлення холодильного обладнання, який наразі активно будується «Українською пивною компанією» на території індустріального парку «Вінницький кластер холодильного машинобудування». На підприємстві вироблятимуть морозильні скрині та холодильні шафи для відомих світових компаній, таких, як Coca-cola, Pepsi, Carlsberg та інших.>>>


18.09.2017 13:21

Вінничан запрошують на сільськогосподарські ярмарки

Щосуботи з 30 вересня по 28 жовтня у Вінниці проводитимуться сільськогосподарські ярмарки. Вони проходитимуть в мікрорайоні «Вишенька» біля торговельного центру «Plaza Park» (колишній «ШОК») по вул. Келецькій, 117б. Тут вінничани зможуть купити продовольчі товари та сільгосппродукти за прийнятними цінами безпосередньо у самих виробників, повідомляє департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>


18.08.2017 11:36

Раїса Панасюк – почесна громадянка Вінниці!

Вінницька міська рада своїм рішенням, прийнятим на сесії 18 серпня 2017 року, присвоїла звання «Почесний громадянин міста Вінниці» урядовій Уповноваженій з прав людей з інвалідністю Раїсі Панасюк. За це проголосували більшість депутатів, присутніх на сесії, – 41 із 43-х.>>>


04.08.2017 14:12

До Польщі без пересадок

З 24 серпня через Вінницю курсуватиме швидкісний потяг «Інтерсіті+», яким можна буде без пересадок доїхати до Польщі. Квитки на новий маршрут вже у продажу на порталі бронювання квитків ПАТ «Укрзалізниця» booking.uz.gov.ua та в усіх міжнародних касах.>>>


13.06.2017 17:26

Завтра на 19 днів закриють Київський міст через Буг

Завтра, 14 червня, о 7.00 у Вінниці перекриють рух через міст на вул. Чорновола (на 19 днів, до 2 липня включно). Якщо мостобудівники впораються швидше, рух відновлять раніше.>>>


26.05.2017 10:52

У Вінниці на територіях шкіл №№ 3, 4, 5 облаштовують спортивні та дитячий майданчики

З кожним роком у Вінниці зростає кількість майданчиків та мультикомплексів, де можуть відпочивати й займатися фізкультурою як маленькі вінничани, так і їхні батьки. На територіях шкіл облаштовують майданчики для занять спортом і різними видами масових ігор, таких, як волейбол, баскетбол, футбол тощо, повідомив департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради.>>>


24.05.2017 15:28

Юні гімнастки з Вінниці завоювали чотири золоті медалі

Міжнародний турнір «Багірочка – 2017» з художньої гімнастики відбувся у травні. Змагання проходили у Львові. В них взяли участь і юні вінничанки, які здобули чотири золоті медалі та по одній срібній і бронзовій.>>>




Новини міста | Влада і громада | Моє місто | Суспільство | Культура | Освіта | Спорт | Портрет без рами | Здоров'я



© 2011-2018 "Вінницька газета".

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.vin-gazeta.net

Сторінка у facebook: www.facebook.com/vingazeta