15.09.2017 11:54

«Я люблю свою Вінницю за те, що вона моя»

Цього вересня ми відзначили черговий День міста з нагоди 654-річчя Вінниці.З кожним роком він набуває все більшого суспільного значення. Це не просто привід для святкування, це спосіб вираження єдності громади. Вінничани доводять свою небайдужість ініціативами, які сприяють розбудові суспільства і розвитку міста. Колись Авраам Лінкольн сказав: «Те, чому сьогодні навчається в класі одне покоління, стане нормою життя наступного». Молодь нашого міста вже відчуває свою причетність до успіху Вінниці, й це дає надію на те, що активна участь у житті громади стане нормою для майбутніх поколінь.>>>

На постійну роботу потрібні:

торгові представники з власним транспортом.

Телефон: 068-880-80-70, 063-60-60-525

На роботу запрошуються:

Водії та експедитори.

Заробітна плата: водії - від 6000 грн, експедитори - від 4500 грн.

Телефон: 068-880-80-70, 063-60-60-525

 

05.02.2016 09:57

Відкриваємо Україну для себе

Уже давно мрієте побувати в найдивовижніших куточках планети, але не вистачає коштів на таку поїздку? Не засмучуйтеся! В Україні можна знайти чимало місць, схожих на знамениту закордонну екзотику. Сьогодні ми розповімо вам про десять із них.>>>


03.07.2015 12:37

МАЛЬТА: музей історії культур

Літо – пора мандрівок. А журналістам мандрувати сам Бог велів. Тож, побачивши цікаве й незвичайне, вони поспішають поділитися враженнями. Саме такий матеріал від колег і нагодився для нашої рубрики «Враження».>>>


26.06.2015 11:33

Про острів женихів, місто-натхнення і земний рай

Жителі острова – окрема пам’ятка Піддані трьох морів, повінчані з легендою, найкращі моряки, вони все ж не зовсім... греки. В різні часи різні народи (римляни і візантійці, венеціанці й турки, араби й османці) вважали цю землю своєю. Критяни – космополіти.>>>


19.05.2015 12:51

Приклад митцям та меценатам

18 травня світ відзначав Міжнародний день музеїв. У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї його відсвяткували по-особливому – завдяки меценатам. Вони в рамках акції «Подаруй музею експонат» передали до музейної скарбниці раритети.>>>


19.05.2015 12:33

Повір у себе – й у тебе повірять інші

У театрі ім. М. Садовського відбулося урочисте закриття ХХІІІ обласного фестивалю творчості й талантів дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе».>>>

06.06.2017 15:30

«Коли ми разом!» Конкурс дитячого малюнку

З нагоди відзначення Дня родини у 2017 році для багатодітних родин міста Вінниці оголошується конкурс дитячого малюнку «Коли ми разом!». Юні художники за допомогою фарби, олівця, фломастера мають розповісти про те, як вони проводять вільний час у колі своєї родини. Роботи потрібно подавати до 30 червня.>>>


01.11.2013 11:02

Запрошуємо до участі у фотоконкурсі!

«Вінницька газета» розпочинає конкурс «Вінниця і вінничани». Найкращі світлини, які відображають цікаві моменти із життя нашого міста чи його мешканців, ми розміщуватимемо на шпальтах видання. У конкурсі можуть взяти участь усі вінничани, які захоплюються фотографією і бачать незвичне у буденному. Оцінюватимуть роботи конкурсантів вінницькі фотохудожники Віктор Кравченко, Зорій Файн та Ігор Карлицький.>>>


04.10.2013 13:16

«Найкращий листоноша 2013 року»

Розпочинаючи свою роботу, редакційна рада Вінницької дирекції «Укрпошти», оголошує конкурс «Найкращий листоноша 2013 року». Конкурс проводиться серед споживачів поштового зв’язку та читачів газети, які можуть творчо подати інформацію про діяльність працівників пошти – листонош.>>>

01.07.2016 13:30

Вадим Василенко: «Українця перетворили на такий собі генно-модифікований організм»

Вадим Василенко, літературознавець, аспірант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. Народився на Тиврівщині, в селі Василівка, у рік проголошення незалежності України під знаком Водолія.>>>


16.10.2015 12:40

Галина Якубович: «Ставлюся до людей так, як хочу, щоб ставилися до мене»

Галина Якубович, заступник вінницького міського голови. Народилася у Жмеринці в рік Тигра під сузір’ям Лева. Має дві вищі освіти: у 2002 році закінчила Харківську державну академію міського господарства за спеціальністю «Економіка підприємства», а згодом здобула кваліфікацію магістра державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України. Свою трудову діяльність розпочала з серпня 1991 року, в органах місцевого самоврядування працює з 1995 року. Спершу – в Жмеринській міській раді, а з травня 2007 року – у Вінницькій міській раді: вісім років очолювала департамент економіки та інвестицій. У березні цього року призначена на посаду заступника міського голови.>>>


12.06.2015 12:30

Світлана Бевз: «Якщо ви прожили день і нічого не зробили для перемоги, то цей день минув даремно»

Світлана Бевз, доцент кафедри електричних станцій та систем, заступник директора інституту магістратури аспірантури і докторантури Вінницького національного технічного університету, Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів, член обласного громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Самооборона Майдану», член благодійного фонду «Благодійний експрес», айдарівець (командир зенітного розрахунку). Народилася у Вінниці. Разом зі своїм чоловіком Сергієм Бурбелом, який працює заступником начальника служби програмного супроводу ПАТ «Вінницяобленерго», влітку минулого року пішла воювати у складі батальйону «Айдар». У гарячій точці подружжя перебувало майже три місяці. Там вони знайшли вірних друзів і нового члена родини – собаку Бадді. Повернувшись до Вінниці, зайнялися волонтерською та благодійною діяльністю.>>>


13.02.2015 12:12

Олександр Федоришен: «Я щасливий, бо займаюся тим, що люблю»

Олександр Федоришен, історик, краєзнавець, голова громадської організації «Спільнота «Історія Вінниця», керівник приватного екскурсійного бюро. Народився у Вінниці в рік Кози під сузір’ям Тельця. Вважає, що поєднання «двічі рогатого» грає йому на руку, бо завжди досягає бажаного.>>>


02.01.2015 15:44

Віктор Бронюк: «Якщо ми зараз будемо байдужими, то не матимемо України»

Віктор Бронюк, український музикант, фронтмен гурту «ТіК», голова правління благодійного фонду «Подільська громада». Народився в рік Кози під сузір’ям Овна. За освітою – педагог. Закінчив Барське педагогічне училище (за фахом учитель образотворчого мистецтва та художньої праці) та історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету.>>>

19.01.2016 12:21

«Кажуть, герої не вмирають…»

Нова книга Василя Шкляра «Чорне сонце» присвячена всім захисникам України, але в ній ідеться виключно про бійців «Азова». – Чому саме про них? Тому що з героями повісті я познайомився ще до Майдану, бачив їх під час зимових подій 2013–2014 років. Цікавився їхніми долями, коли вони поїхали на Донбас й у складі «Азова» стали на захист України, – розповів Василь Шкляр.>>>


19.01.2016 12:17

Чесна книга про війну

Не так давно вийшла в світ книга Євгена Положія «Іловайськ», однак знайти її у книгарнях важко – майже весь тираж розкупили. Євген Положій народився в селищі Терни на Сумщині. Український письменник, журналіст, головний редактор кількох часописів, неодноразовий переможець та лауреат всеукраїнських конкурсів із журналістики, маркетингу та дизайну, нині головний редактор сумської суспільно-політичної газети «Панорама» є автором багатьох книг: «Туркін» (1996 р.), «Обрати янгола» (2002 р.), «Туркін та Ѕ. Повість про справжнього самурая» (2004 р.), «Дядечко на ім’я Бог» (2008 р.), «Вежі мовчання» (2009 р.), «Риб’ячі діти» (2014 р.) та виданого цього року роман «Іловайськ».>>>


10.02.2015 11:17

Голівудська драма чеської єврейки

Генеральне консульство Республіки Польща у Вінниці та громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку» нещодавно запропонували вінничанам познайомитися з цікавими особистостями. До нашого міста завітав молодий, але вже знаний український письменник і перекладач з Ужгорода Андрій Любка. Він розповів про книгу польської авторки Лідії Осталовської «Акварелі», яку переклав українською.>>>


20.01.2015 15:52

«Слово в одежині»

Таку назву отримала нещодавно видана збірка віршів самобутньої поетеси Руслани Руденко із Джулинки, що на Бершадщині. У читальній залі Бершадської районної бібліотеки відбулася презентація видання. Ім’я Руслани Руденко добре відоме в районі та за його межами, адже вона не лише знаний педагог, державний службовець, а й автор багатьох поезій, публікацій, які друкувалися у різних виданнях.>>>


02.09.2014 11:07

Білі плями партизанської війни

Історію пишуть люди. І картина буремних подій, зокрема, воєнних, складається не лише зі спогадів учасників, мемуарів командирів, архівів, фотохроніки, а й з художніх творів: книг, пісень, фільмів тощо. Йдуть з життя люди, які стояли на вогняних рубежах. Сім десятиліть минуло після Великої Вітчизняної війни, але в її історії й досі чимало білих плям. Вінничанка Майя Пірогова досліджує історію ставки Гітлера під Вінницею. Нещодавня презентація її книги «Їх не злякав «Вервольф», яка відбулася у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук бібліотеки імені Тимірязєва, відкриває нові сторінки історії підпільно-партизанської боротьби з німецько-фашистськими загарбниками на Вінниччині. Це третє видання книги «Невловимий Саша Жалов», відзначеної премією імені Костянтина Гришина Вінницької обласної організації НСЖУ, уточнене і значно доповнене історичними розвідками і фактами.>>>

Портрет без рами

Василь Мороз: “Я звідси не поїду, Вкраїну не залишу!”

 

 

Василь Мороз, ректор Вінницького Національного медичного університету імені Пирогова. Герой України. Кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня та ордена “За заслуги”. Доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, голова асоціації вищих медичних навчальних закладів України. Член-кореспондент Академії медичних наук України. Народився у рік Коня під знаком Водолія. Любить футбол і народні пісні. Цінує професіоналізм, щирість і добрий гумор. Одружений. Дружина і дорослі дочки – лікарі.

– Василю Максимовичу, ще раз вітаю вас з присвоєнням найвищого звання – Героя України. Ця нагорода – добра нагода озирнутися назад . Розкажіть, яким був ваш шлях до високого визнання.

– Народився я на Вінниччині, у Немирівському районі, у невеличкому селі Озеро. Там закінчив семирічну школу, потім – середню школу у сусідньому Чукові. Ріс у простій селянській родині. Батько загинув на фронті, і мама сама ростила нас з сестрою. Після закінчення школи я пішов працювати, оскільки для вступу до вищих навчальних закладів вимагався стаж практичної роботи. Спочатку працював у селі, пізніше перейшов на роботу на 45-й механічний завод у Вінниці. Коли заробив два роки стажу, вступив до медичного інституту. Закінчив його у 1967 році. Спочатку працював лікарем у Шпикові Тульчинського району, а потім вступив до аспірантури на кафедру нормальної фізіології. З тих пір кафедри не покидав. Пройшов усі етапи наукової кар’єри: асистент – доцент – професор – завідувач кафедри. Виконував обов’язки заступника декана, декана, ректора, а у 1988 році був обраний ректором інституту. Це були перші вибори ректора, причому не тільки у нашому інституті, а й у медичних навчальних закладах взагалі, бо до того на цю посаду призначали, а не обирали. Серед виборців 75% були викладачі і 25% – студенти. З тих пір працюю на цій посаді.

 

– Оскільки ви очолюєте асоціацію вищих медичних навчальних закладів, то спробуйте, будь ласка, поглянути на свій університет збоку, з погляду голови асоціації, а не ректора.

– Взагалі медичні інститути, університети, академії в Україні на досить високому рівні, причому не лише за кадровим потенціалом, а й за технічним оснащенням. Можу впевнено стверджувати, що додипломна підготовка лікарів в Україні не тільки не нижча, ніж в інших країнах, а й нерідко на порядок вища. У післядипломній підготовці, чого гріха таїти, ми трохи відстаємо від інших країн, а от щодо фундаментальної підготовки, то Україна – на висоті. Якщо порівнювати, що змінилося за останній час, то можна назвати чимало нового. Вінницький медичний університет давно і міцно посів місце серед лідерів в Україні, і останнім часом ми не лише не втратили своїх позицій, а й стараємося примножувати свої надбання. Першими серед подібних закладів впровадили у навчальний процес нові інформаційні технології, створили центр інформаційних технологій, власну друкарню, розв’язали проблему переходу на викладання українською мовою ( проблема, повірте, була складною, адже всі підручники, всі довідкові матеріали і наукові розробки були російською мовою, а, крім того, доводилося ламати стереотипи у викладачів, що не завжди сприймалося схвально). Як би не було важко, ми побудували і оснастили сучасний науково-дослідницький центр, два нові гуртожитки, провели повну комп’ютеризацію навчального процесу – першими в Україні, підключилися до Інтернету, що дає можливість і студентам, і викладачам мати доступ до найновішої інформації.

Безумовно, ми значно поліпшили матеріально-технічну базу, завершили повну реконструкцію навчального корпусу, а крім того, звершуємо будівництво нового корпусу. Приступили до реконструкції наших гуртожитків, щоб студенти мали нормальні умови не тільки для навчання, а й для проживання.

 

– Наскільки зараз соціально захищені викладачі університету?

– Найважчі роки, я вважаю, позаду. Ви знаєте, що всім було важко у перші роки незалежності України, коли в країні була економічна криза, яка позначилася на всіх сферах нашого життя, а на науці й освіті – особливо. Головним завданням ректора тоді була вчасна виплата заробітної плати. Як доводилося викручуватися з цієї ситуації, ви просто не уявляєте! Але ми таки зуміли забезпечити вчасну виплату зарплати, хоч у роки скаженої інфляції та зарплата мало що означала. Тепер значно легше з цією проблемою. От у середині 90-х років уже минулого століття доводилося шукати всіляких способів підтримати колектив матеріально. Йшлося іноді про такі побутові дрібниці, що й говорити незручно. Доводилося розшукувати або за зниженими цінами, або для безкоштовної роздачі все, що можна було: картоплю, цукор, борошно, взуття, м’ясні продукти, навіть шкарпетки і панчохи. Ми вистояли, не втративши жодного співробітника, хоч у людей були панічні настрої, хоч з багатьох колективів люди виїжджали за кордон, перебивалися випадковими заробітками. У нас ніхто нікуди не поїхав, і я схиляюся перед своїм колективом.

Тепер заробітна плата виплачується вчасно, останнім часом її підвищено. Крім того, запроваджено наукову пенсію, так що старість у наших викладачів теж буде більш-менш забезпеченою. Звичайно, зарплата у нас далеко не така, як в більш розвинутих країнах, але статус Національного університету дозволяє нам подвоювати зарплату співробітникам. Правда, ми цим привілеєм ще не користувалися, бо держава його не фінансує, і гроші для цього ми мусимо заробляти самі. Але я сподіваюся, що коли ми закінчимо будівельні роботи (а вони, як ви знаєте, дуже дорогі), ми матимемо й таку можливість. Держава виділяє нам кошти лише на зарплату половині співробітників, а на все інше ми заробляємо самі: контрактним навчанням, орендою приміщень, стажуванням іноземців, госпрозрахунковими науковими розробками, продажем мультимедійних навчальних посібників.

 

– Висока нагорода – визнання не тільки досягнень керованого вами університету, а й ваших наукових розробок.

– Одразу ж після вступу до аспірантури я почав займатися (і дотепер займаюся) питаннями нейрофізіології. Захистив кандидатську дисертацію у Києві, потім почав працювати над докторською. Тема була надзвичайно складна, але тим і цікава: вивчення центральних механізмів регуляції довільних рухів. У зв’язку з тим, що у колишньому Радянському Союзі не було лабораторних можливостей для таких досліджень, мене направили у Прагу ( я виграв відповідний конкурс) у міжнародний центр вивчення мозку в інституті фізіології, де проходять підготовку науковці з різних куточків світу. Я там виконував фрагменти докторської дисертації, маючи можливість працювати на високому рівні зі значним технічним забезпеченням. Працював по 16 годин на добу і отримував істинну насолоду від роботи. Публікувався у наукових журналах різних країн. Мені пропонували захищати дисертацію там, у Празі. Але я вирішив робити це вдома, тому що за кордоном це хоч і було престижно, але потім виникало чимало проблем на батьківщині. Тому я захищався в НДІ фізіології у Києві. З тих пір ця тематика впроваджується на нашій кафедрі.

Під моїм керівництвом підготовлено шість докторів наук, причому не тільки фізіологів, і не тільки з нашого університету, майже десять кандидатів наук. Маю понад 250 наукових публікацій, майже два десятки винаходів, я співавтор підручника, маю шість монографій.

 

– У вас залишається час ще на щось, крім наукової і адміністративної роботи в університеті? Що ви робите на дозвіллі?

– Вільного часу дуже мало, і є чимало улюблених справ, які вічно на нього претендують. Люблю читати – просто до нестями. Періодика – це обов’язково, це – як хліб щодня. Але слідкую не лише за політикою і за науковою інформацією, а й за новинами культури, спорту. Особливе місце тут посідає футбол: хай хоч небо на землю падає, а я мушу подивитися матч! Що стосується книг, то люблю класику, ціную хорошу поезію, небайдужий до гумору. Дуже люблю риболовлю, але не пам’ятаю, коли останній раз був біля річки чи ставка.

А взагалі я на роботі кожного дня, включаючи вихідні. До пізнього вечора. Відпустки у мене назбиралося вже зо два роки – все ніяк не виберусь. Я вже звик до такого режиму і не можу по-іншому. Це вже схоже на залежність.

 

– Але ж ви – фізіолог, і краще, ніж хтось інший, знаєте, що людські можливості не безмежні. Ви не боїтеся “загнати” себе?

– Я про це просто не думаю, хоч, якщо розсудити тверезо, то це варварський підхід до використання можливостей організму. Не подумайте тільки, що я так само ганяю своїх співробітників. Вони самі знають, кому і в якому режимі треба працювати.

 

– У який же спосіб ви тримаєтесь у такій чудовій формі? Не кожен же може підтримувати високу працездатність, працюючи у такому напруженому режимі.

– У кожного свій спосіб самоорганізації, але я не думаю, що ви почуєте від мене щось особливе. Сплю я 5-6 годин на добу – мені цього достатньо. Вранці роблю зарядку. Іноді навіть в кабінеті 5-10 хвилин розминаюсь. Правда, розумію, що цього вже замало. Треба не тільки футбол по телевізору дивитися, а й включати у свій режим більше фізичних навантажень. Плавання, наприклад. Психологічне навантаження щодня величезне, а тому його треба чергувати з фізичним, щоб організм не протестував. Колись я займався потроху різними видами спорту, і, можливо, це теж створило певну основу для теперішньої працездатності.

 

– Колеги не вважають вас двожильним?

– Люди, які займаються наукою, розподіляють свій час по-своєму. Я, наприклад, можу займатися з дисертантами майже виключно у вихідні, так само роблять деякі професори з інших кафедр. Іноді навіть вночі доводиться працювати, зважаючи на специфіку досліджень.

 

– Медицина – єдина професія, у якій ви бачили себе з юності?

– Ні. В дитинстві я багато читав, зокрема, про війну. Спочатку думав бути військовим. Займався спортом, а тому були думки пов’язати своє життя з ним. На якомусь етапі романтика походів зумовила інтерес до геології. Але класі в шостому я після купання у крижаній річці захворів на бронхіт і лежав у лікарні. Коли заходив у палату лікар, мені здавалося, що то бог у білому халаті прийшов. Мабуть, з тієї пори й почалася цікавість до медицини, а серйозне рішення стати лікарем прийшло десь у восьмому класі.

 

– Хто був вашим хрещеним батьком у науці?

– Безумовно, були у мене вчителі, яких хотілося наслідувати. В науковій роботі це академік Пилип Миколайович Сєрков, який заснував нашу нейрофізіологічну школу. Цього року йому виповнюється 95 років, він живе у Києві. Він виховав і Ніну Василівну Братусь, яка була моїм безпосереднім керівником. Це мої наукові вчителі, мої хрещені батьки в науці. Дуже багато я взяв від академіка Буреша, директора Міжнародного центру вивчення мозку, надзвичайно талановитої людини. Я отримував величезне задоволення від спілкування з ним, і мені було приємно, що він мене цінував і добре відгукувався про мою роботу. Ми не втратили зв’язків і дотепер.

 

– У вас ніколи не виникало бажання виїхати за кордон? Ви ж добре знаєте, що там фахівці такого високого класу, як ви, – на вагу золота?

– Попрацювати мене запрошували, і мені було цікаво. Правда, не завжди це було можливо з політичних міркувань. Але виїхати з країни назавжди – ні, таких думок не було. Я навіть, коли у відрядження їду за межі країни, не можу цього витримати довго. Так, там напружений графік, але до роботи мені не звикати. Пропонували якось тривале наукове відрядження. На рік. я не поїхав, тому що цілий рік бути десь далеко від рідної землі, від сім’ї, від колективу не зміг би. Жити треба у тій країні, в якій ти народився, і старатися, щоб у цій країні було краще і тобі, і іншим. Між іншим, за кордоном не завжди хочуть брати наших лікарів, бо вони складають гідну конкуренцію тамтешнім спеціалістам. Вони часто ставлять діагноз після елементарного прослуховування чи навіть за видимими симптомами, в той час, як іноземці без комп’ютерної томографії не беруться робити ніяких висновків. Я впевнений, що закордонні лікарі не змогли б працювати у нас, якби їх сюди закинула доля. А іноземці, які вивчають медицину в Україні, дуже цінуються вдома як фахівці, бо готові працювати навіть за умови недостатнього оснащення лікарень.

Крім того, за кордоном не завжди враховують, що слово також лікує. Передові медичні технології, безумовно, відіграють свою роль, але виключно технократичний підхід до лікування – не найкраще, що можна придумати.

 

– В університеті студентів достатньо готують до того, щоб вони могли лікувати і словом теж?

– Ця робота починається ще з першого курсу, коли майбутні лікарі вчаться доглядати за хворими. Крім того, елементи психотерапії викладаються усім студентам. А ще ми відкрили нову спеціальність – медична психологія. Поки що в складі медичного факультету, але в майбутньому плануємо відкрити окремий факультет. Я вважаю, що це дуже актуально, оскільки стресові ситуації набирають розмаху епідемії, а їх наслідки можуть бути не тільки не передбачуваними, а й фатальними.

 

– Про що ви, Герой України, ректор одного з найбільш шанованих в Україні університетів, мрієте?

– Якщо глобально, то мрію, щоб Україна нарешті посіла гідне місце серед інших держав. Повірте, що це не пафос, це щиро. Я мав можливість порівнювати, і впевнений, що українці заслуговують на краще життя. А якщо говорити про особисте і більш приземлене, то мрію вибратися у рідне село і босоніж пройтися там, де колись пас корів.

 

Всі статті >>>

 

 

 

www.facebook.com/vingazeta

 

З питань розміщення банерної реклами, бeдь ласка, звертайтеся до редакції "Вінницької газети".

 

05.07.2018 12:07

Діяльність вінницького міського голови позитивно оцінюють три чверті городян

Діяльність вінницького міського голови Сергія Моргунова позитивно оцінюють 74,4% городян. Про це на прес-конференції за підсумками соціологічного дослідження «Суспільно-політичні настрої вінничан» повідомив його автор - голова Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень.>>>


30.03.2018 12:46

15 пунктів муніципального велопрокату планують облаштувати цього року у Вінниці

У місті створять муніципальну систему велопрокату. Для цього в різних куточках Вінниці буде встановлено 15 пунктів прокату, кожен з яких матиме спеціальний термінал і 10 велостійок. Тут усі охочі зможуть зареєструватися та взяти велосипед напрока>>>


23.03.2018 13:34

Наша Вінниця уже вчетверте стала лідером рейтингу українських міст по комфортності для життя! Гордий за вінничан і рідне місто! Вітаю усіх з новиною!

Наша Вінниця уже вчетверте стала лідером рейтингу українських міст по комфортності для життя! Гордий за вінничан і рідне місто! Вітаю усіх з новино>>>


04.03.2018 17:42

ДОДАТКОВІ КАНІКУЛИ ВІДМІНЯЮТЬСЯ - З ПОНЕДІЛКА ВІННИЦЬКІ ШКОЛИ ТА ПТУ ПРАЦЮВАТИМУТЬ У ЗВИЧНОМУ РЕЖИМІ

У зв'язку з листом-роз'ясненням від Міністерство освіти і науки України, у якому йдеться про рекомендації відновити роботу закладів освіти, - з 5 березня школи та ПТУ Вінниці будуть працювати у звичному режимі.>>>


01.03.2018 15:07

Сьогодні, першого березня, цілий ранок у Вінниці йшов сніг.

О 5:30 на дороги виїхала прибиральна техніка. Дванадцять одиниць техніки посипали дороги протиожеледними засобами, 17 тракторів прибирали тротуари та зупинки громадського транспорту. Прибудинкову територію розчищали від снігу 480 двірників. Громадський транспорт рухається у звичному режимі. Втім, такі погодні умови вимагають підвищеної уваги з боку і водіїв, і пішоходів.>>>


20.02.2018 12:47

Вінничани можуть повідомляти про правопорушення у Ситуаційний центр

Відтепер про правопорушення жителі міста можуть повідомляти працівникам Ситуаційного центру, повідомив міський департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Це можна зробити за телефоном 067-4-102-101, або написати повідомлення у Viber. Працівники оперативно реагуватимуть на повідомлення, переглядаючи відео на камерах. За потреби, вони інформуватимуть відповідні структури.>>>


31.01.2018 18:01

У Вінниці тимчасово призупиняється навчання у всіх загальноосвітніх навчальних закладах міста з 31 січня по 6 лютого

Для запобігання поширенню грипу та ГРВІ серед вінницьких дітей, призупиняється навчання у всіх школах Вінниці. Вимушені канікули розпочинаються з 31 січня і триватимуть по 6 лютого.>>>


26.01.2018 09:20

Stop Fake! Пам’ятник Тарасу Шевченку у Вінниці не знесли

На деяких інформаційних ресурсах з’явилася інформація про те, що у Вінниці начебто знесли пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. ЦЕ НЕПРАВДА.>>>


23.01.2018 12:15

Близько 500 двірників прибирають сніг на прибудинкових територіях

Сьогодні, 22 січня, у Вінниці цілий день сніжитиме. Комунальна техніка посипає проїжджі частини протиожеледними засобами. Вулиці міста розчищає близько 20 одиниць техніки, а близько 500 двірників працюють на прибудинковій території, повідомив міський департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>


16.01.2018 16:51

У міській раді презентували Муніципальний ситуаційний центр

Сьогодні, 16 січня, у Вінницькій міській раді презентували Муніципальний ситуаційний центр, який створений у рамках програми «Безпечне місто», повідомив Департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю>>>


12.12.2017 17:37

На КУП «Ековін» прибув новий сміттєвоз із функцією миття сміттєвих контейнерів

Нещодавно матеріально-технічна база КУП «ЕкоВін» поповнилась новою одиницею техніки – сміттєвозом HIDRO-MAK, який додатково укомплектований мийним механізмом. Це обладнання дозволяє мити та дезінфікувати контейнери одразу ж на місці, не залишаючи після цього брудну воду на майданчику.>>>


08.12.2017 10:49

Семен Якерсон – сотник Армії УНР і соратник Симона Петлюри

6 грудня, у День Збройних сил України, на стіні будівлі Вінницького торговельно-економічного інституту відкрили меморіальну дошку сотнику Армії УНР Семену Якерсону. Цього року виповнилося 120 років від його народження. Соратник Симона Петлюри, бойовий офіцер, який пройшов усі фронти Української революції. Народився і виріс у Вінниці в російськомовній єврейській родині на вулиці Івана Шиповича (колишня Соколова) і все життя був відданий ідеї незалежної України.>>>


08.12.2017 10:45

Вінниця першою в Україні замовила автомийку від «Kärcher»

Віднедавна муніципальні автобуси у Вінниці миють на сучасному автоматизованому комплексі за допомогою портальної машини «Kärcher», повідомив департамент міської ради у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Така мийка для муніципального транспорту єдина в Україні. Вона повністю автоматизована, обладнана системою очищення води для повторного її використання і розрахована як для великих, так і для малих автобусів.>>>


09.11.2017 16:33

На Київському мосту проводять лабораторні дослідження, щоб з’ясувати, коли можна по ньому пускати транспорт

У Вінниці триває капітальний ремонт Київського мосту. Тривалість реконструкції мостової споруди згідно з проектом розрахована на 2 роки. Наразі уже виконано 60 % загального обсягу робіт, повідомив департамент міськради у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Сьогодні, 9 листопада, працівники випробувальної лабораторії ВНТУ провели спеціальні забори, результати яких покажуть, коли можна відкривати рух для транспорту на мосту.>>>


30.10.2017 10:59

Бірмінгем знову надіслав до Вінниці гуманітарний вантаж

Це вже одинадцятий гумвантаж, який надійшов у минулу п’ятницю до Вінниці від жителів американського міста-побратима Вінниці – Бірмінгема. У дев’яти коробках було чверть тонни медичних засобів, повідомив департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>


03.10.2017 11:41

Вінниця допомагає відновлювати помешкання та інфраструктуру села Медвідки Калинівського району

Впродовж минулих вихідних у Медвідці працювали робочі бригади комунальних підприємств Вінниці. Вони ремонтували дахи, склили вікна, виконували інші будівельні роботи, яких потребували люди, повідомив департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Щоб допомогти громаді села якомога скоріше ліквідувати руйнування, всі необхідні матеріали вінницька мерія бере на договірних умовах у підприємств у борг. Сьогодні роботи з відновлення продовжуються, паралельно ведуться детальні обстеження пошкоджених споруд для точного визначення обсягів необхідних будівельних матеріалів та робочої сили.>>>


22.09.2017 11:51

Запчастини до автомобілів Mercedes вироблятимуть у Вінниці

Вже за місяць на базі потужностей вінницького «45-го заводу» запрацює підприємство «Електричні системи», яке вироблятиме електрокабельні джгути для автомобілів європейських заводів, що працює у співпраці з американською корпорацією Delphi – міжнародною компанією із виробництва автокомплектуючих. До кінця цього року на підприємство планують набрати 700 робітників, а до кінця 2018-го – більше двох тисяч.>>>


22.09.2017 11:47

Компанія UBC GROUP, яка вже наступного року запускає у Вінниці завод холодильного обладнання, розпочала замовлення працівників

Навесні 2018 року у Вінниці планується ввести в експлуатацію першу чергу заводу з виготовлення холодильного обладнання, який наразі активно будується «Українською пивною компанією» на території індустріального парку «Вінницький кластер холодильного машинобудування». На підприємстві вироблятимуть морозильні скрині та холодильні шафи для відомих світових компаній, таких, як Coca-cola, Pepsi, Carlsberg та інших.>>>


18.09.2017 13:21

Вінничан запрошують на сільськогосподарські ярмарки

Щосуботи з 30 вересня по 28 жовтня у Вінниці проводитимуться сільськогосподарські ярмарки. Вони проходитимуть в мікрорайоні «Вишенька» біля торговельного центру «Plaza Park» (колишній «ШОК») по вул. Келецькій, 117б. Тут вінничани зможуть купити продовольчі товари та сільгосппродукти за прийнятними цінами безпосередньо у самих виробників, повідомляє департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>


18.08.2017 11:36

Раїса Панасюк – почесна громадянка Вінниці!

Вінницька міська рада своїм рішенням, прийнятим на сесії 18 серпня 2017 року, присвоїла звання «Почесний громадянин міста Вінниці» урядовій Уповноваженій з прав людей з інвалідністю Раїсі Панасюк. За це проголосували більшість депутатів, присутніх на сесії, – 41 із 43-х.>>>


04.08.2017 14:12

До Польщі без пересадок

З 24 серпня через Вінницю курсуватиме швидкісний потяг «Інтерсіті+», яким можна буде без пересадок доїхати до Польщі. Квитки на новий маршрут вже у продажу на порталі бронювання квитків ПАТ «Укрзалізниця» booking.uz.gov.ua та в усіх міжнародних касах.>>>


13.06.2017 17:26

Завтра на 19 днів закриють Київський міст через Буг

Завтра, 14 червня, о 7.00 у Вінниці перекриють рух через міст на вул. Чорновола (на 19 днів, до 2 липня включно). Якщо мостобудівники впораються швидше, рух відновлять раніше.>>>


26.05.2017 10:52

У Вінниці на територіях шкіл №№ 3, 4, 5 облаштовують спортивні та дитячий майданчики

З кожним роком у Вінниці зростає кількість майданчиків та мультикомплексів, де можуть відпочивати й займатися фізкультурою як маленькі вінничани, так і їхні батьки. На територіях шкіл облаштовують майданчики для занять спортом і різними видами масових ігор, таких, як волейбол, баскетбол, футбол тощо, повідомив департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради.>>>


24.05.2017 15:28

Юні гімнастки з Вінниці завоювали чотири золоті медалі

Міжнародний турнір «Багірочка – 2017» з художньої гімнастики відбувся у травні. Змагання проходили у Львові. В них взяли участь і юні вінничанки, які здобули чотири золоті медалі та по одній срібній і бронзовій.>>>




Новини міста | Влада і громада | Моє місто | Суспільство | Культура | Освіта | Спорт | Портрет без рами | Здоров'я



© 2011-2018 "Вінницька газета".

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.vin-gazeta.net

Сторінка у facebook: www.facebook.com/vingazeta