15.09.2017 11:54

«Я люблю свою Вінницю за те, що вона моя»

Цього вересня ми відзначили черговий День міста з нагоди 654-річчя Вінниці.З кожним роком він набуває все більшого суспільного значення. Це не просто привід для святкування, це спосіб вираження єдності громади. Вінничани доводять свою небайдужість ініціативами, які сприяють розбудові суспільства і розвитку міста. Колись Авраам Лінкольн сказав: «Те, чому сьогодні навчається в класі одне покоління, стане нормою життя наступного». Молодь нашого міста вже відчуває свою причетність до успіху Вінниці, й це дає надію на те, що активна участь у житті громади стане нормою для майбутніх поколінь.>>>

05.02.2016 09:57

Відкриваємо Україну для себе

Уже давно мрієте побувати в найдивовижніших куточках планети, але не вистачає коштів на таку поїздку? Не засмучуйтеся! В Україні можна знайти чимало місць, схожих на знамениту закордонну екзотику. Сьогодні ми розповімо вам про десять із них.>>>


03.07.2015 12:37

МАЛЬТА: музей історії культур

Літо – пора мандрівок. А журналістам мандрувати сам Бог велів. Тож, побачивши цікаве й незвичайне, вони поспішають поділитися враженнями. Саме такий матеріал від колег і нагодився для нашої рубрики «Враження».>>>


26.06.2015 11:33

Про острів женихів, місто-натхнення і земний рай

Жителі острова – окрема пам’ятка Піддані трьох морів, повінчані з легендою, найкращі моряки, вони все ж не зовсім... греки. В різні часи різні народи (римляни і візантійці, венеціанці й турки, араби й османці) вважали цю землю своєю. Критяни – космополіти.>>>


19.05.2015 12:51

Приклад митцям та меценатам

18 травня світ відзначав Міжнародний день музеїв. У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї його відсвяткували по-особливому – завдяки меценатам. Вони в рамках акції «Подаруй музею експонат» передали до музейної скарбниці раритети.>>>


19.05.2015 12:33

Повір у себе – й у тебе повірять інші

У театрі ім. М. Садовського відбулося урочисте закриття ХХІІІ обласного фестивалю творчості й талантів дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе».>>>

06.06.2017 15:30

«Коли ми разом!» Конкурс дитячого малюнку

З нагоди відзначення Дня родини у 2017 році для багатодітних родин міста Вінниці оголошується конкурс дитячого малюнку «Коли ми разом!». Юні художники за допомогою фарби, олівця, фломастера мають розповісти про те, як вони проводять вільний час у колі своєї родини. Роботи потрібно подавати до 30 червня.>>>


01.11.2013 11:02

Запрошуємо до участі у фотоконкурсі!

«Вінницька газета» розпочинає конкурс «Вінниця і вінничани». Найкращі світлини, які відображають цікаві моменти із життя нашого міста чи його мешканців, ми розміщуватимемо на шпальтах видання. У конкурсі можуть взяти участь усі вінничани, які захоплюються фотографією і бачать незвичне у буденному. Оцінюватимуть роботи конкурсантів вінницькі фотохудожники Віктор Кравченко, Зорій Файн та Ігор Карлицький.>>>


04.10.2013 13:16

«Найкращий листоноша 2013 року»

Розпочинаючи свою роботу, редакційна рада Вінницької дирекції «Укрпошти», оголошує конкурс «Найкращий листоноша 2013 року». Конкурс проводиться серед споживачів поштового зв’язку та читачів газети, які можуть творчо подати інформацію про діяльність працівників пошти – листонош.>>>

01.07.2016 13:30

Вадим Василенко: «Українця перетворили на такий собі генно-модифікований організм»

Вадим Василенко, літературознавець, аспірант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. Народився на Тиврівщині, в селі Василівка, у рік проголошення незалежності України під знаком Водолія.>>>


16.10.2015 12:40

Галина Якубович: «Ставлюся до людей так, як хочу, щоб ставилися до мене»

Галина Якубович, заступник вінницького міського голови. Народилася у Жмеринці в рік Тигра під сузір’ям Лева. Має дві вищі освіти: у 2002 році закінчила Харківську державну академію міського господарства за спеціальністю «Економіка підприємства», а згодом здобула кваліфікацію магістра державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України. Свою трудову діяльність розпочала з серпня 1991 року, в органах місцевого самоврядування працює з 1995 року. Спершу – в Жмеринській міській раді, а з травня 2007 року – у Вінницькій міській раді: вісім років очолювала департамент економіки та інвестицій. У березні цього року призначена на посаду заступника міського голови.>>>


12.06.2015 12:30

Світлана Бевз: «Якщо ви прожили день і нічого не зробили для перемоги, то цей день минув даремно»

Світлана Бевз, доцент кафедри електричних станцій та систем, заступник директора інституту магістратури аспірантури і докторантури Вінницького національного технічного університету, Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів, член обласного громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Самооборона Майдану», член благодійного фонду «Благодійний експрес», айдарівець (командир зенітного розрахунку). Народилася у Вінниці. Разом зі своїм чоловіком Сергієм Бурбелом, який працює заступником начальника служби програмного супроводу ПАТ «Вінницяобленерго», влітку минулого року пішла воювати у складі батальйону «Айдар». У гарячій точці подружжя перебувало майже три місяці. Там вони знайшли вірних друзів і нового члена родини – собаку Бадді. Повернувшись до Вінниці, зайнялися волонтерською та благодійною діяльністю.>>>


13.02.2015 12:12

Олександр Федоришен: «Я щасливий, бо займаюся тим, що люблю»

Олександр Федоришен, історик, краєзнавець, голова громадської організації «Спільнота «Історія Вінниця», керівник приватного екскурсійного бюро. Народився у Вінниці в рік Кози під сузір’ям Тельця. Вважає, що поєднання «двічі рогатого» грає йому на руку, бо завжди досягає бажаного.>>>


02.01.2015 15:44

Віктор Бронюк: «Якщо ми зараз будемо байдужими, то не матимемо України»

Віктор Бронюк, український музикант, фронтмен гурту «ТіК», голова правління благодійного фонду «Подільська громада». Народився в рік Кози під сузір’ям Овна. За освітою – педагог. Закінчив Барське педагогічне училище (за фахом учитель образотворчого мистецтва та художньої праці) та історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету.>>>

19.01.2016 12:21

«Кажуть, герої не вмирають…»

Нова книга Василя Шкляра «Чорне сонце» присвячена всім захисникам України, але в ній ідеться виключно про бійців «Азова». – Чому саме про них? Тому що з героями повісті я познайомився ще до Майдану, бачив їх під час зимових подій 2013–2014 років. Цікавився їхніми долями, коли вони поїхали на Донбас й у складі «Азова» стали на захист України, – розповів Василь Шкляр.>>>


19.01.2016 12:17

Чесна книга про війну

Не так давно вийшла в світ книга Євгена Положія «Іловайськ», однак знайти її у книгарнях важко – майже весь тираж розкупили. Євген Положій народився в селищі Терни на Сумщині. Український письменник, журналіст, головний редактор кількох часописів, неодноразовий переможець та лауреат всеукраїнських конкурсів із журналістики, маркетингу та дизайну, нині головний редактор сумської суспільно-політичної газети «Панорама» є автором багатьох книг: «Туркін» (1996 р.), «Обрати янгола» (2002 р.), «Туркін та Ѕ. Повість про справжнього самурая» (2004 р.), «Дядечко на ім’я Бог» (2008 р.), «Вежі мовчання» (2009 р.), «Риб’ячі діти» (2014 р.) та виданого цього року роман «Іловайськ».>>>


10.02.2015 11:17

Голівудська драма чеської єврейки

Генеральне консульство Республіки Польща у Вінниці та громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку» нещодавно запропонували вінничанам познайомитися з цікавими особистостями. До нашого міста завітав молодий, але вже знаний український письменник і перекладач з Ужгорода Андрій Любка. Він розповів про книгу польської авторки Лідії Осталовської «Акварелі», яку переклав українською.>>>


20.01.2015 15:52

«Слово в одежині»

Таку назву отримала нещодавно видана збірка віршів самобутньої поетеси Руслани Руденко із Джулинки, що на Бершадщині. У читальній залі Бершадської районної бібліотеки відбулася презентація видання. Ім’я Руслани Руденко добре відоме в районі та за його межами, адже вона не лише знаний педагог, державний службовець, а й автор багатьох поезій, публікацій, які друкувалися у різних виданнях.>>>


02.09.2014 11:07

Білі плями партизанської війни

Історію пишуть люди. І картина буремних подій, зокрема, воєнних, складається не лише зі спогадів учасників, мемуарів командирів, архівів, фотохроніки, а й з художніх творів: книг, пісень, фільмів тощо. Йдуть з життя люди, які стояли на вогняних рубежах. Сім десятиліть минуло після Великої Вітчизняної війни, але в її історії й досі чимало білих плям. Вінничанка Майя Пірогова досліджує історію ставки Гітлера під Вінницею. Нещодавня презентація її книги «Їх не злякав «Вервольф», яка відбулася у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук бібліотеки імені Тимірязєва, відкриває нові сторінки історії підпільно-партизанської боротьби з німецько-фашистськими загарбниками на Вінниччині. Це третє видання книги «Невловимий Саша Жалов», відзначеної премією імені Костянтина Гришина Вінницької обласної організації НСЖУ, уточнене і значно доповнене історичними розвідками і фактами.>>>

Враження

Місто, де немає жодного МакДональдсу, а двірники знають п’ять мов

 

Програма «Україна очима редактора», створена Українським фондом журналістів, триває. Завдяки цьому проекту українці мають можливість дізнатися про дивовижні куточки нашої Батьківщини із уст журналістів, які на власні очі бачили те, про що хочуть вам розповісти. На цей раз – про Буковину, «чарівний край Черемоша й Прута». Делегацію склали журналісти з різних регіонів і міст України. Тож сотні тисяч читачів дізнаються про Чернівці, неповторні перлини краю, патріотів-буковинців і їхні досягнення.

Журналісти зустрілися з міським головою Миколою Федоруком, заступником голови обласної адміністрації Віктором Павлюком, ректором Чернівецького національного університету Степаном Мельником, директором міського комунального підприємства «Калинівський ринок» Іваном Ринжуком, директором ВАТ «Цегельний завод № 3» Василем Ватаманюком і розпитали майже про все.

Вже через дві години по приїзду до Чернівців серед журналістів лунали здивовані вигуки: «навіть уявити не могла!», «а я їхати не хотів...», «та це ж справжня Європа!» Колись під час подорожі Європою Петро Кобевко, шеф-редактор чернівецької газети «Час», дорікнув нам, що ми, захоплюючись Віднем та Женевою, не знаємо, що таку ж красу маємо в Україні, в його рідних Чернівцях. Направду, тепер ми побачили чарівний куточок Європи – Чернівці як маленький Відень, а на пагорбах Турецької вулиці – квітковий годинник, за дизайном навіть цікавіший, ніж у Женеві!

Трохи сувора, вимоглива до неорганізованих туристів екскурсовод вела нас давньою бруківкою історичного центру міста. Хоч для високих підборів є певна незручність, але громада і влада міста задоволені: гарно, надійно й суттєва економія на ремонті доріг. Від будівлі до будівлі, від площі до площі журналісти захоплено пізнавали стародавні Чернівці, які минулого року відсвяткували 600-річчя першої письмової згадки про місто.

Трохи історії та міфів

Місто Чернівці згадуються в одній із грамот молдавського господаря Олександра Доброго, датованій 1408 роком, у зв'язку з митним договором, який він уклав з львівськими купцями. Із середини ХIV ст. Буковина, й Чернівці в тому числі, потрапляли під владу Угорщини, потім Молдавського князівства. Побувала Буковина й під турецькою зверхністю. Владарювали у Чернівцях і румуни, і поляки, і австрійці, і німці, і росіяни. Втім треба визнати, що чужоземці, особливо австрійці, які тут правили, не лише експлуатували цей край, але й привносили щось зі своєї культури, що в кінцевому результаті склалося у гармонійну картину «чернівецької цивілізації». Віками проживаючи поряд, різні народи протягом століть викували те, що є тільки чернівецьким, чого не відбереш, не вивезеш і не заборониш. Це дух Чернівців. Тут, у багатомовному місті, де й донині у злагоді живуть українці, молдовани, румуни, росіяни, поляки, німці, євреї, було доведено, що народи можуть досягти величезних здобутків у дусі спільної культури, великої спільної ідеї, високоінтелектуального розвитку.

Від самого початку австрійського панування (1774–1918 рр.) Чернівці стали центром Буковини. За Австрії, як кажуть на Буковині, був заснований Чернівецький університет з 3 факультетами, який розмістився у резиденції Буковинської митрополії, де навчалися також студенти з Галичини, працювали українські вчені. В середніх школах навчалися німецькою мовою, та австрійська влада ввела також українську в гімназії, згодом і в учительській семінарії.

За першої світової війни Чернівці тричі поверталися під російську владу, яка переслідувала українських націоналістів. Було й приєднання Буковини і Чернівців до Румунії.

Говорячи про полікультурність Чернівців, варто процитувати німецького публіциста Георга Гайнцена. За його словами, Чернівці – це місто, де «фірмани фіакрів сперечалися про Карла Крауса, де тротуари підмітали букетами троянд і де книгарень було більше, ніж кав’ярень».

Відома багатьом шанувальникам Чернівців пішохідна вулиця Ольги Кобилянської в усі часи приваблювала городян і гостей міста. Тут призначали зустрічі, відпочивали, пили каву. Ця вулиця, нині щедро прикрашена квітами, пам’ятає багатьох видатних людей. А про те, що її колись підмітали трояндами й мили з милом, гордо розповідають усі чернівчани.

На окреме слово заслуговують чернівецькі двірники. Чи є ще в якому місті конкурс на цю посаду? У Чернівцях є. Пройти його можуть ті, хто знає принаймні три-п’ять мов, якими спілкуються мешканці міста, вони мають знати його історію

і вміти розповісти її туристам. Оскільки такі складні умови, то й зарплатня чималенька – близько трьох тисяч гривень. Новація варта запозичення.

До ратуші по досвід

Міська рада гостинно відчинила двері перед українськими журналістами. Самій будівлі понад півтори сотні літ. Це дивовижна пам’ятка архітектури з 45 метровою вежею у стилі ампір (1843–1847, архітектор А. Микулич). Кажуть, без ратуші європейське місто почувається так само, як людина без документа про середню освіту. Вона – серце міста. Тут приймають укази, зустрічають шановних гостей, а раніше тут ще й виносили вироки злочинцям. Саме ця будівля стверджує статус поселення і підкреслює давність його історії.

В усі роки існування ратуші тут працювала міська влада. Щодня опівдні вже кілька років поспіль з вежі лунає відома пісня М. Ткача на музику С. Сабадаша «Марічка», яку виконує сурмач у гуцульському костюмі. Виграє чотири рази – на всі сторони світу.

Микола Федорук очолює міську владу вже п’ятнадцять років. За ці роки місто змінилося, розцвіло. Власне, не лише про досягнення, а й про проблеми повідав журналістській спільноті міський голова. Але, як сказав Микола Трохимович: «Проблеми існують, та вони вирішуються спільними зусиллями». Він демократично надав можливість гостям самим побудувати розмову. А вони відразу поцікавилися, як пан Федорук ставиться до журналістської братії. Дізналися, що сприймає лише конструктивну критику, а злостиві закиди просто ігнорує.

А ще голова дуже пишається своїм містом і його мешканцями. Колись за позицію, яка полягала в тому, щоб не заважати, коли не можеш допомогти, його критикував колишній губернатор області. Але вона, ця позиція, спрацювала. Нині в місті дуже розвинена сфера діяльності малого і середнього бізнесу.

– Люди навчилися самі давати собі раду. Вони не чекають манни з неба й сторонньої допомоги, – сказав Микола Трохимович. – А тому нинішня криза не така відчутна, як у 90-і роки.

В Чернівцях зосереджено більше половини промислового потенціалу, втім у межах міста немає шкідливого виробництва. Чистоті й естетиці в Чернівцях надають особливого значення. Кілька років тому німецька фірма вклала 1,5 млн німецьких марок в організацію утилізації сміття. І тепер самі мешканці докладають максимум зусиль, щоб місто мало європейський вигляд.

З приводу політики міської влади М. Федорук нагадав анекдот. «Чим відрізняються командир і замполіт? Командир каже: «Роби, як я сказав», а замполіт: «Роби, як я». Тож влада, як ми зрозуміли, показує приклад чернівчанам, а кожний них – своїм сусідам. От і їздять по досвід у Чернівці з усіх усюд і дивуються, як такий багатонаціональний конгломерат знаходить спільну мову. Прикметно, що в чотирьох закладах, де навчається понад 600 школярів, навчання ведеться румунською мовою. Інші мови як предмет є в усіх школах.

До речі, усі чернівчани наголошували на відсутності в місті конфліктів на міжнаціональній основі. Дружна громада, віддана своєму місту. А влада підтримує спільну ідею. Ось і весь секрет.

Коли прозвучало запитання щодо продажу землі в історичній частині міста, відповідь була категорична і однозначна:

– Земля не продається. Хіба що здається в оренду, та й то після серйозного обговорення громадою. Хоча за попередні роки міське господарство отримало 300 млн грн. від господарської діяльності, в тому числі й від аукціонного продажу вільних земель.

Підтримувати в майже ідеальному стані архітектурні пам’ятки історичного центру міській громаді допомагають і меценати. Владі вдається домовлятися.

– Серед «нових» побутує вираз: «Бабло переможе зло», – пожартував голова. – А я кажу інакше: «Добро переможе бабло».

На запитання, чи висуватиме свою кандидатуру міський голова на п’ятий термін, він відповів:

– Не скажу. Але, незалежно від того, сумлінно працюватиму до останнього дня…

Університет-музей

Серед нас, групи українських журналістів, не було жодного, хто б захоплено не затамував подих від дотику до мистецтва й історії у цих стінах. Насправді, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича – один з найстаріших і найкрасивіших університетів в Україні. Він був заснований Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. Буковинський сейм прийняв рішення фінансувати будівництво університету в сумі 50 тис. флоринтів з крайових коштів. Общинна рада міста передала таку ж суму. Зведений як Буковинська митрополія австрійським архітектором чеського походження Й. Главкою, він, як і сам край, багато бачив і пережив. Тут здобували знання Степан Смаль-Стоцький, Іван Франко, Лесь Мартович і багато інших видатних громадських і політичних діячів, науковців. Нині університет широко розвиває міжнародне співробітництво, здійснюючи й перехід до Болонського процесу навчання.

До речі, архітектурний комплекс університету з його чудовим ботанічним садом, незважаючи на його понад 130-літню історію, збережений у гарному стані, що дало підстави подати його до переліку об’єктів ЮНЕСКО. Нині він дванадцятий у списку кандидатів.

Ректор Чернівецького університету Степан Васильович Мельничук нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Це – невтомний реформатор вищої освіти, відомий фізик-науковець. Саме завдяки його енергії і авторитету університет займає сьогодні помітне місце серед відомих освітніх закладів Європи, Азії, Америки.

Та одна із журналісток упізнала в сивочолому ректорові вчителя-практиканта, який навчав її колись фізичним законам.

«Четвертий район» Чернівців

На 33 гектарах чернівецької землі розмістився один з чотирьох найбільших ринків України – Калинівський. Колись, у 90-х роках минулого століття, це було звичайнісіньке торговище, за вплив на якому тривала війна між двома підприємцями. Але, до честі міської влади, нині – це міське комунальне підприємство зі штатом 450 чоловік, яке є найбільшим платником податків Буковини. На ринку практично ліквідовані кишенькові крадіжки, оскільки на його території ведеться відеоспостереження, а охорону забезпечують 150 працівників. Серед них – аж три справжнісінькі полковники.

Спробуйте завітати на приватний ринок й зустрітися з його хазяїном. У кращому випадку вас запитають про психічне здоров’я, ну, тобто – пальцем біля скроні. Іван Іванович Ринжук – директор «Калинки» – завжди на робочому місці. Спочатку йому важко було знайти прихильників ідеї – заміни примітивних «ракушок» на цивілізовані крамниці, ошатні торгові зали. Зараз ринок має свою привабливу архітектуру і європейські критерії торгівлі. Щодня його відвідують в середньому 60 тис. покупців, а торгують 20 тисяч підприємців. Землю на ринку не купиш, хіба що візьмеш в оренду і на закладеному силами комунального підприємства фундаменті зведеш власний магазин.

Сам Сваровські якось відвідав «Калинку», бо здивувався обсягу закупок свого каміння: колись лідирувала Італія, а нині – ...Калинівський ринок. Іван Іванович з гордістю говорить про «калинівську фішку» – весільну тематику. Плаття та аксесуари звідси поставляють і на Черкизівський ринок (Москва), і на Далекий Схід, а віднедавна – у Швецію. Ціни (якщо комусь цікаво) – від $200 до $25 тис.

– Ми в цьому неперевершені, ми законодавці [весільної] моди, – пишається Іван Іванович.

Та, крім цього, ще є чим гордитися. Щоб відчути економічний розмах підприємства, наведемо цифри: минулого року ринок сплатив до міського бюджету 24 млн грн. Попри це колектив є щедрим меценатом. Його коштом зведено Літній театр на 2000 місць. Керівництво ринку й особисто Іван Ринжук підтримують талановиту молодь, місцевих спортсменів, допомагають інтернатам та літнім людям.

Історик за освітою, Іван Іванович закінчив ще й Українську академію державного управління при Президентові України. Бізнес, який він очолює, найбільш мобільний, конкуренти дихають у спину, а тому заспокоюватися на досягнутому не може, вивчає масу спеціальних бізнесових видань і… будує нові плани.

Директор цегельного заводу – доктор філософії

Коли журналісти намагалися скоригувати програму візиту, намагаючись якомога швидше потрапити до буковинських Карпат, вони запропонували вилучити з плану цегельний завод. Хоча ніхто з нас, можливо, і не бачив, як робиться цегла. Та керівник групи наполягла. Коли автобус зупинився, ми, роззираючись довкола, шукали трубу. Бо з чим ще асоціюється цегельний завод? Біля воріт ошатного подвір’я нас зустрів сам директор – Василь Ананійович Ватаманюк. Вздовж стежок – квітники, а справа від входу – великий вольєр… з павичами! І це ще не все. На місці колишнього цеху, де випускали за часів СРСР білу цеглу, абсолютно нерентабельну продукцію через віддаленість джерел сировини, зведено величезний спорткомплекс із залою на тисячу місць. Таких волейбольних закритих майданчиків в Україні всього два. Один – перед нами. Команда «Будівельник», що тренується тут, нині у вищій лізі.

Про трубу ми тимчасово забули…

Працівники усіх трьох змін, а їх на Чернівецькому цегельному заводі № 3 – сімсот, харчуються у заводській їдальні безкоштовно. Середня заробітна плата – майже 2000 грн. А пенсіонерам доплачують від 100 до 1000 грн залежно від трудового вкладу. Молодь приваблюють на завод, крім грошей, ще й соціальні гарантії, гуртожиток.

На цьому підприємстві працювати стало престижно. Вже тридцять років його очолює Василь Ватаманюк, справжній господар і невтомний реформатор. Задоволення потреб колективу має за гасло. І хоч йому вже минуло 60, і здобув освіту будівельника, хіміка-технолога, закінчив МАУП, Міжнародний відкритий університет (США), отримавши диплом доктора філософії у галузі ділового адміністрування, він продовжує вчитися.

Ой, про цеглу ледь не забула! Її тут виробляють такої і стільки, що по неї вже їдуть і з-за кордону. Вистачить на всіх. Бо щорік завод випускає понад 55 млн штук умовної цегли. Тепер знаю, що одиниця «умовна цегла» – це упаковані за євростандартом майже 300 штук реальних цеглин. А як помножити на 55 млн?! Будуймося, бо ми того варті!

А потім була дощова дорога в гори. Ми їхали туди по враження. І ми їх отримали. Смереки до небес, дерев’яні колиби, білі гриби. Гуцулів, правда, бачили мало, бо дощ…Та один з них таки до нас приєднався – перший заступник голови облдержадміністрації Віктор Павлюк. Сидячи по-сімейному за спільним столом, ми розпитували, він – розповідав. Як людина творча – і фізик, і лірик – розказав про культуру краю, про досягнення. Повідав і про проблеми. Одна з них, яка болить усій Україні, це – трудова еміграція. Західна Україна потерпає від неї найбільше, бо мало промислових районів, відтак – робочих місць. Тож великої уваги потребують діти, залишені батьками на дідусів-бабусь або й далеких родичів чи сусідів.

Нині влада активно залучає інвестиції, шукаючи рекреаційні точки, куди було б вигідно вкладати кошти. А навколо нас – місцевий Клондайк. Дороги б сюди прокласти, то й розбудовувати можна. І туристів запрошувати. В усі пори року й у всяку погоду!

«Місто митців і купців»

Так назвала Чернівці відома українська письменниця Марія Матіос. І мала рацію. Про те, що це місто виплекало немало видатних постатей, вже згадувалося. Серед них митці – Софія Ротару, Ані Лорак, Катя Бужинська, Ян Табачник і ще багато інших, на честь яких у сквері навпроти музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської закладено пам’ятні зірки.

Та не забуваймо й про купців, які чимало доклали до розвитку міста, що розташувалося на перехресті торговельних шляхів. Традиція ярмаркування на Петрівку заснована у Чернівцях ще в 1786 році. З ініціативи міської ради та торгово-промислової палати Буковини її відроджено у 1997 році. З того часу в Чернівцях на Петра й Павла збираються і митці, і купці.

Цьогоріч Петрівський ярмарок зібрав понад 600 підприємців з 22 областей України, Румунії, Молдови, Польщі та Болгарії. Як на справжніх ярмарках, тут було все: виставки-продажі товарів народного споживання, продовольчих товарів, книг, друкованої продукції, квітів, овочів, фруктів, продукції бджільництва… Легше згадати, чого не було. А «Свято пива та вина», «Світ морозива», Фестиваль закладів ресторанного господарства! Ні, про це треба вже забути.

У Містечку майстрів 180 народних умільців України та Румунії демонстрували власні вироби. Відбувся і показ національних костюмів буковинських дизайнерів з України та Румунії. Для маленьких чернівчан створили «Дитячий майдан» з одягом, іграшками та солодощами.

Свято вирувало. Митці й купці славили Чернівці й Україну.

У валізах лежали сувеніри, блокноти, диктофони, фотоапарати. Журналісти залишали гостинну Буковину, насичені враженнями… й не тільки. Та думали вони про те, що ти, читачу, обов’язково мусиш дізнатися про цей чудовий край.

 

Всі статті >>>

 

 

 

www.facebook.com/vingazeta

 

04.01.2021 16:26

Розпочинається онлайн-опитування вінничан та гостей міста щодо території майбутнього архітектурного конкурсу «Коцюбинський вдома».

Одним з виключно важливих, ключових елементів успішної реалізації політичної волі щодо євроінтеграції України є досягнення певного рівня узгодженості українського законодавства із правом Ради Європи, перш за все, під кутом зору приведення української системи захисту прав людини за формою і змістом до загальновизнаних європейських стандартів. >>>


30.10.2020 11:52

До 70 річниці підписання Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Одним з виключно важливих, ключових елементів успішної реалізації політичної волі щодо євроінтеграції України є досягнення певного рівня узгодженості українського законодавства із правом Ради Європи, перш за все, під кутом зору приведення української системи захисту прав людини за формою і змістом до загальновизнаних європейських стандартів. >>>


26.06.2020 12:59

Вінниця вже має свій власний затверджений брендбук

Сьогодні, 26 червня, депутати міської ради затвердили брендбук «Візуалізація бренда міста Вінниці» – посібник з використання стилістики бренда, у якому йдеться про використання візуального стилю Вінниці. У документі описано концепцію бренда Вінниці, правила використання та розміщення візуальної ідентифікації нашого міста.>>>


25.06.2020 12:54

28 червня – День молоді

Щорічно, підтримавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, в останню неділю червня Україна відзначає День молоді. У 2020 році це – 28 червня.>>>


01.04.2020 14:18

Карантин: ще одна можливість оплачувати компослуги онлайн

У період карантину у Вінниці з’являється дедалі більше онлайн сервісів. Команда фахівців Центру муніципальних систем управління в рамках проєкту "Єдиний Рахунок в місті Вінниця" створила ще один: покази лічильників холодного та гарячого водопостачання, а також електроенергії, можна подати у чат-боті Telegram @рay_vn_ua_bot.>>>


05.07.2018 12:07

Діяльність вінницького міського голови позитивно оцінюють три чверті городян

Діяльність вінницького міського голови Сергія Моргунова позитивно оцінюють 74,4% городян. Про це на прес-конференції за підсумками соціологічного дослідження «Суспільно-політичні настрої вінничан» повідомив його автор - голова Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень.>>>


30.03.2018 12:46

15 пунктів муніципального велопрокату планують облаштувати цього року у Вінниці

У місті створять муніципальну систему велопрокату. Для цього в різних куточках Вінниці буде встановлено 15 пунктів прокату, кожен з яких матиме спеціальний термінал і 10 велостійок. Тут усі охочі зможуть зареєструватися та взяти велосипед напрока>>>


23.03.2018 13:34

Наша Вінниця уже вчетверте стала лідером рейтингу українських міст по комфортності для життя! Гордий за вінничан і рідне місто! Вітаю усіх з новиною!

Наша Вінниця уже вчетверте стала лідером рейтингу українських міст по комфортності для життя! Гордий за вінничан і рідне місто! Вітаю усіх з новино>>>


04.03.2018 17:42

ДОДАТКОВІ КАНІКУЛИ ВІДМІНЯЮТЬСЯ - З ПОНЕДІЛКА ВІННИЦЬКІ ШКОЛИ ТА ПТУ ПРАЦЮВАТИМУТЬ У ЗВИЧНОМУ РЕЖИМІ

У зв'язку з листом-роз'ясненням від Міністерство освіти і науки України, у якому йдеться про рекомендації відновити роботу закладів освіти, - з 5 березня школи та ПТУ Вінниці будуть працювати у звичному режимі.>>>


01.03.2018 15:07

Сьогодні, першого березня, цілий ранок у Вінниці йшов сніг.

О 5:30 на дороги виїхала прибиральна техніка. Дванадцять одиниць техніки посипали дороги протиожеледними засобами, 17 тракторів прибирали тротуари та зупинки громадського транспорту. Прибудинкову територію розчищали від снігу 480 двірників. Громадський транспорт рухається у звичному режимі. Втім, такі погодні умови вимагають підвищеної уваги з боку і водіїв, і пішоходів.>>>


20.02.2018 12:47

Вінничани можуть повідомляти про правопорушення у Ситуаційний центр

Відтепер про правопорушення жителі міста можуть повідомляти працівникам Ситуаційного центру, повідомив міський департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Це можна зробити за телефоном 067-4-102-101, або написати повідомлення у Viber. Працівники оперативно реагуватимуть на повідомлення, переглядаючи відео на камерах. За потреби, вони інформуватимуть відповідні структури.>>>


31.01.2018 18:01

У Вінниці тимчасово призупиняється навчання у всіх загальноосвітніх навчальних закладах міста з 31 січня по 6 лютого

Для запобігання поширенню грипу та ГРВІ серед вінницьких дітей, призупиняється навчання у всіх школах Вінниці. Вимушені канікули розпочинаються з 31 січня і триватимуть по 6 лютого.>>>


26.01.2018 09:20

Stop Fake! Пам’ятник Тарасу Шевченку у Вінниці не знесли

На деяких інформаційних ресурсах з’явилася інформація про те, що у Вінниці начебто знесли пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. ЦЕ НЕПРАВДА.>>>


23.01.2018 12:15

Близько 500 двірників прибирають сніг на прибудинкових територіях

Сьогодні, 22 січня, у Вінниці цілий день сніжитиме. Комунальна техніка посипає проїжджі частини протиожеледними засобами. Вулиці міста розчищає близько 20 одиниць техніки, а близько 500 двірників працюють на прибудинковій території, повідомив міський департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>


16.01.2018 16:51

У міській раді презентували Муніципальний ситуаційний центр

Сьогодні, 16 січня, у Вінницькій міській раді презентували Муніципальний ситуаційний центр, який створений у рамках програми «Безпечне місто», повідомив Департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю>>>


12.12.2017 17:37

На КУП «Ековін» прибув новий сміттєвоз із функцією миття сміттєвих контейнерів

Нещодавно матеріально-технічна база КУП «ЕкоВін» поповнилась новою одиницею техніки – сміттєвозом HIDRO-MAK, який додатково укомплектований мийним механізмом. Це обладнання дозволяє мити та дезінфікувати контейнери одразу ж на місці, не залишаючи після цього брудну воду на майданчику.>>>


08.12.2017 10:49

Семен Якерсон – сотник Армії УНР і соратник Симона Петлюри

6 грудня, у День Збройних сил України, на стіні будівлі Вінницького торговельно-економічного інституту відкрили меморіальну дошку сотнику Армії УНР Семену Якерсону. Цього року виповнилося 120 років від його народження. Соратник Симона Петлюри, бойовий офіцер, який пройшов усі фронти Української революції. Народився і виріс у Вінниці в російськомовній єврейській родині на вулиці Івана Шиповича (колишня Соколова) і все життя був відданий ідеї незалежної України.>>>


08.12.2017 10:45

Вінниця першою в Україні замовила автомийку від «Kärcher»

Віднедавна муніципальні автобуси у Вінниці миють на сучасному автоматизованому комплексі за допомогою портальної машини «Kärcher», повідомив департамент міської ради у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Така мийка для муніципального транспорту єдина в Україні. Вона повністю автоматизована, обладнана системою очищення води для повторного її використання і розрахована як для великих, так і для малих автобусів.>>>


09.11.2017 16:33

На Київському мосту проводять лабораторні дослідження, щоб з’ясувати, коли можна по ньому пускати транспорт

У Вінниці триває капітальний ремонт Київського мосту. Тривалість реконструкції мостової споруди згідно з проектом розрахована на 2 роки. Наразі уже виконано 60 % загального обсягу робіт, повідомив департамент міськради у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Сьогодні, 9 листопада, працівники випробувальної лабораторії ВНТУ провели спеціальні забори, результати яких покажуть, коли можна відкривати рух для транспорту на мосту.>>>


30.10.2017 10:59

Бірмінгем знову надіслав до Вінниці гуманітарний вантаж

Це вже одинадцятий гумвантаж, який надійшов у минулу п’ятницю до Вінниці від жителів американського міста-побратима Вінниці – Бірмінгема. У дев’яти коробках було чверть тонни медичних засобів, повідомив департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>


03.10.2017 11:41

Вінниця допомагає відновлювати помешкання та інфраструктуру села Медвідки Калинівського району

Впродовж минулих вихідних у Медвідці працювали робочі бригади комунальних підприємств Вінниці. Вони ремонтували дахи, склили вікна, виконували інші будівельні роботи, яких потребували люди, повідомив департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Щоб допомогти громаді села якомога скоріше ліквідувати руйнування, всі необхідні матеріали вінницька мерія бере на договірних умовах у підприємств у борг. Сьогодні роботи з відновлення продовжуються, паралельно ведуться детальні обстеження пошкоджених споруд для точного визначення обсягів необхідних будівельних матеріалів та робочої сили.>>>


22.09.2017 11:51

Запчастини до автомобілів Mercedes вироблятимуть у Вінниці

Вже за місяць на базі потужностей вінницького «45-го заводу» запрацює підприємство «Електричні системи», яке вироблятиме електрокабельні джгути для автомобілів європейських заводів, що працює у співпраці з американською корпорацією Delphi – міжнародною компанією із виробництва автокомплектуючих. До кінця цього року на підприємство планують набрати 700 робітників, а до кінця 2018-го – більше двох тисяч.>>>


22.09.2017 11:47

Компанія UBC GROUP, яка вже наступного року запускає у Вінниці завод холодильного обладнання, розпочала замовлення працівників

Навесні 2018 року у Вінниці планується ввести в експлуатацію першу чергу заводу з виготовлення холодильного обладнання, який наразі активно будується «Українською пивною компанією» на території індустріального парку «Вінницький кластер холодильного машинобудування». На підприємстві вироблятимуть морозильні скрині та холодильні шафи для відомих світових компаній, таких, як Coca-cola, Pepsi, Carlsberg та інших.>>>


18.09.2017 13:21

Вінничан запрошують на сільськогосподарські ярмарки

Щосуботи з 30 вересня по 28 жовтня у Вінниці проводитимуться сільськогосподарські ярмарки. Вони проходитимуть в мікрорайоні «Вишенька» біля торговельного центру «Plaza Park» (колишній «ШОК») по вул. Келецькій, 117б. Тут вінничани зможуть купити продовольчі товари та сільгосппродукти за прийнятними цінами безпосередньо у самих виробників, повідомляє департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю.>>>




Новини міста | | Реклама | | Культура | Освіта | Спорт | Портрет без рами | Здоров'я



© 2011-2018 "Вінницька газета".

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.vin-gazeta.net

Сторінка у facebook: www.facebook.com/vingazeta